Реєстраційний номер
0826U003363, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
28-08-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Формування організаційно-економічного механізму державного управління будівельною галуззю
Здобувач
Литовченко Євгеній Павлович,
Керівник Гавкалова Наталія Леонідівна
Опонент Губарєва Ірина Олегівна
Опонент Марушева Олександра Анатоліївна
Опонент Кришталь Галина Олександрівна
Рецензент Грузд Марина Володимирівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця
Опис
Дисертацію присвячено розвитку теоретичних положень, удосконаленню методичних підходів та розробці практичних рекомендацій щодо формування комплексного організаційно-економічного механізму державного управління будівельною галуззю України. Дослідження сфокусовано на забезпеченні адаптивності галузі до умов післявоєнного відновлення, вимог євроінтеграції та принципів сталого розвитку.
Розділ 1 присвячений формуванню теоретико-методологічної бази дослідження процесів регулювання будівельної сфери в умовах сучасних макроекономічних та інституційних трансформацій.
Проаналізовано вплив науково-технічного прогресу на розвиток галузі. Доведено, що цифровізація виходить за межі суто технічного вдосконалення і докорінно змінює управлінську парадигму, що вимагає інтеграції новітніх цифрових рішень. Обґрунтовано необхідність врахування екологічних та енергоефективних аспектів, ролі стандартизації та сертифікації, а також впровадження принципів «зеленого» будівництва й циркулярної економіки при формуванні державної політики.
Розкрито еволюцію теоретичних засад функціонування механізмів управління на основі системного підходу, інституційного аналізу та концепції публічного адміністрування. Набула подальшого розвитку сутність поняття «організаційно-економічний механізм». Здійснено ґрунтовний аналіз складових цього механізму: нормативно-правової, фінансово-економічної, інформаційно-аналітичної, інноваційної та контрольно-наглядової.
Розширено та систематизовано класифікацію ключових детермінант. Виокремлено шість внутрішніх груп впливу: інституційно-правові, фінансово-економічні, організаційно-управлінські, соціальні, технологічні (та інноваційні), а також екологічні фактори.
Розділ 2 містить комплексний аналіз поточного макроекономічного, інституційного та інноваційного стану галузі в Україні на глобальному тлі, а також визначає ключові диспропорції та напрями державної підтримки її сталого розвитку. Досліджено глобальні макроекономічні тренди на основі даних UNCTAD та Міжнародної програми порівнянь (ICP).
Здійснено порівняльний аналіз на основі розробленої системи показників. За допомогою інструментарію бібліометричного аналізу (VOSviewer) досліджено глобальний науковий простір (база Scopus) і виділено 6 кластерів наукових досліджень. Доведено, що драйвером світового розвитку є перехід до сталого («зеленого») будівництва. Систематизовано політичні, технічні, економічні та соціальні бар’єри для впровадження «зеленого» будівництва в Україні та обґрунтовано інструменти державної підтримки.
Систематизовано органи влади за групами повноважень. Виявлено ключові проблеми системи управління. Визначено пріоритетні напрями державної політики в умовах воєнного стану та повоєнної відбудови інфраструктури.
Розділ 3 присвячений розробці та обґрунтуванню практичних рекомендацій щодо удосконалення системи державного управління будівельною галуззю в Україні.
Обґрунтовано стратегічну дорожню карту інституційної трансформації галузі, яка передбачає поетапний перехід держави від ролі класичного «регулятора» до «партнера-стимулятора» на базі принципу «Build Back Better». Визначено та систематизовано ключові інструменти державного впливу, здатні подолати технологічне відставання галузі. Доведено, що першочерговим є впровадження цифрових інструментів (BIM-технологій та систем е-урядування), тоді як фінансові стимули (податкові пільги, пільгове кредитування, «зелені» інвестиції) виступають ефективними інструментами середньострокової та довгострокової дії.
На основі формалізованої моделі інтегральної рейтингової бальної оцінки (ІРБГ) розроблено три сценарії: базовий (інерційний), помірної модернізації та цільовий (активної модернізації). Кількісно доведено синергійний ефект від паралельного зниження енергоємності виробництва та зростання інвестицій в основний капітал.
Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці та впровадженні конкретних, адаптованих до українських реалій методичних і практичних рекомендацій щодо формування організаційно-економічного механізму державного управління будівельною галуззю. Практична цінність напрацювань підтверджується їхнім успішним впровадженням у діяльність організацій та органів влади, зокрема: в операційну діяльність ТОВ «ХАРКІВЕНЕРГОКОМПЛЕКТ» (довідка про впровадження №89/25 від 25.12.2025 р.); в роботу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області (довідка про впровадження №3309 ВС/10 від 29.12.2025 р.); у діяльність Мереф’янської міської ради Харківської області (довідка про впровадження №2565 від 29.12.2025 р.)
Дата реєстрації
2026-07-10
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-10 / 2026-09-28
