Дисертація доктора філософії. Кадуха Іван Васильович. Міжнародно-правове співробітництво в сфері охорони здоров’я: питання теорії і практики

Реєстраційний номер

0826U003379, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

07-07-2026

Статус

Наказ про видачу диплома

Назва роботи

Міжнародно-правове співробітництво в сфері охорони здоров’я: питання теорії і практики

Здобувач

Кадуха Іван Васильович,

Керівник Камінська Наталія Василівна
Опонент Білоцький Сергій Дмитрович
Опонент Войціховський Андрій Васильович
Опонент Карвацька Світлана Богданівна
Рецензент Марцеляк Олег Володимирович

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Інститут держави і права ім. В. М. Корецького Національної академії наук України

Опис

Дослідження присвячено комплексному аналізу міжнародно-правового співробітництва у сфері охорони здоров’я, що охоплює його теоретико-правові засади, становлення і розвиток міжнародно-правових відносин в цій сфері, інституційну архітектуру, джерельну базу, механізми імплементації та вдосконалення на глобальному, регіональному і національному рівнях. Відзначено еволюцію міжнародно-правового регулювання, забезпечення права на охорону здоров'я, акцентовано на його дихотомічній природі, визначено роль і місце у системі соціальних прав людини, конкретизовано міжнародно-правові механізми контролю за виконанням зобов'язань щодо названого права. У роботі актуалізується проблеми реалізації та захисту, ефективності гарантій права на охорону здоров'я, з огляду на глобальні кризи, зокрема пандемію COVID19, повномасштабну збройну агресію російської федерації проти України та інші війни тощо. Саме пошук оптимальних і своєчасних шляхів їх вирішення, у т.ч. зумовлює активізацію міжнародно-правового співробітництва в досліджуваній сфері. На основі вивчення норм і принципів міжнародного права, доктринальних і правових джерел, правозастосовної практики розкрито його динаміку від вузького «санітарного» підходу до сучасної парадигми, що базується на правах людини. Особливу увагу приділено діяльності таких інституцій як Всесвітня організація охорони здоров’я, органи та установи системи ООН, Рада Європи, СОТ, а також практиці міжнародних судових органів, зокрема Європейського суду з прав людини, Міжнародного Суду ООН, Міжнародного кримінального суду. Проаналізовано роль ключових міжнародних договорів – Статуту ООН, Статуту ВООЗ, Женевських конвенцій, міжнародних пактів про права людини, а також важливого міжнародного документу – Міжнародних медико-санітарних правил, тощо, стан виконання відповідних міжнародних зобов'язань. Міжгалузевий і міждисциплінарний характер дисертаційної роботи зумовив використання наступних методів наукового пізнання: діалектичного, історикоправового, компаративістського, формально-юридичного, системного і структурно-функціонального аналізу, правового моделювання і прогнозування тощо. Комплексне їх використання, поряд з методологічними підходами і принципами дали змогу проаналізувати концептуальні теоретичні й міжнародноправові засади, юридичну природу і проблематику реалізації міжнародноправового співробітництва у сфері охорони здоров’я. Автором відзначено, що міжнародно-правове регулювання охорони здоров’я в умовах збройних конфліктів базується на цілісній системі норм МГП, МППЛ і МКП, які діють комплексно і взаємодоповнююче на основі принципу lex specialis. У результаті дослідження обґрунтовано концепцію вдосконалення міжнародно-правового співробітництва у сфері охорони здоров’я, доктринальну модель його архітектури, що ґрунтується на єдності глобального, регіонального, двостороннього рівнів і функціональних напрямів (нормотворчого, інформаційно-аналітичного, операційного). Зроблено висновок, що вирішення ряду проблем («вакцинний націоналізм», напади на медичну інфраструктуру, прогалини захисту прав пацієнтів і гарантування безпеки лікарських засобів, недієвість гарантій надання медичної допомоги, включно вразливим категоріям населення) потребують консолідації зусиль держав, міжнародних організацій, інших суб’єктів. Аргументовано прийняття комплексної рамкової Конвенції ООН з глобальної безпеки здоров’я й ієрархічно пов’язаних спеціальних протоколів (про готовність національних систем та реагування на інфекційні загрози; про захист прав людини в умовах надзвичайних ситуацій у сфері громадського здоров'я; захист прав людини під час пандемій; про справедливий доступ до медичних контрзаходів); Міжнародної стратегії відновлення після пандемій і створення Глобальної системи стратегічних резервів медичних товарів; постійного міжнародного фонду готовності до пандемій; Надзвичайного комітету з прав людини в умовах пандемій. Зосереджено увагу на проблемах імплементації міжнародно-правових стандартів у національну правову систему України, проаналізовано українське законодавство, визначено перешкоди у виконанні міжнародних зобов’язань, відповідності законодавства України праву ЄС у дослідженому напрямі. Сформульовано конкретні законодавчі пропозиції, спрямовані на вдосконалення Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (щодо розподілу тягаря доказування у справах про медичну шкоду, а також регулювання транскордонної медичної допомоги), розробку і прийняття нових нормативноправових актів (Медичного кодексу України, законів «Про права пацієнтів», «Про ратифікацію Пандемічної угоди 2025 року»), розробку Національного протоколу щодо захисту медичних об’єктів, транспорту та персоналу в умовах збройного конфлікту; затвердження МОЗ України клінічних настанов і методичних рекомендацій для медичних працівників і т.д.

Дата реєстрації

2026-07-10

Додано/оновлено в НРАТ

2026-07-10 / 2026-08-31