Реєстраційний номер
0826U003385, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
29-08-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Рід Ґалаганів в історіографічному освоєнні
Здобувач
Додух Валерій Миколайович,
Керівник Журба Олег Іванович
Опонент Посохова Людмила Юріївна
Опонент Шандра Валентина Степанівна
Опонент Будзар Марина Михайлівна
Рецензент Воронов Віктор Іванович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Опис
Дисертація присвячена відображенню представників українського старшинсько-дворянського роду Ґалаґанів в історіографії.
Актуальність дослідження зумовлена переосмисленням ролі української соціальної еліти ХVІІІ–ХІХ ст. у сучасній історіографії, особливим місцем Ґалаґанів серед старшинсько-дворянських родин Лівобережної України як однієї з найзаможніших родин регіону, а також накопиченим за майже двісті років значним історіографічним доробком, що потребує наукової експертизи.
Об'єкт дослідження – уявлення про соціальні еліти Лівобережної України XVIII–XIX ст. в історіографії. Предмет – процес становлення та особливості формування історіографічних образів роду Ґалаґанів.
Мета дослідження – виявлення механізмів та принципів конструювання образу/образів роду Ґалаґанів у науковій та науково-популярній літературі.
Завдання: провести історіографічну експертизу та обґрунтувати методологію; сформувати джерельну базу; виявити етапи та напрямки досліджень роду; встановити засади формування образу в історіографії другої половини ХІХ – початку ХХ ст.; охарактеризувати репрезентації 1920-х – середини 1980-х рр.; простежити трансформації образів у сучасній історіографії; синтезувати отримані дані щодо стійкості чи критичного сприйняття окремих оцінок.
Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об'єктивності, соціального підходу; використано методи аналізу й синтезу, системно-структурний, компаративний, хронологічний, періодизації, історичної біографістики (персонологічний, родинознавчий, просопографічний), а також класифікації й критики історіографічних джерел. Провідним підходом стала теорія історіографічного образу.
Наукова новизна полягає у першому синтезі історіографії роду Ґалаґанів та застосуванні до цього масиву теорії образів із виокремленням етапів і підходів вивчення роду й української еліти ХVІІІ–ХІХ ст. загалом.
Джерельна база дослідження виявилася достатньою: за понад півтора століття видано сотні праць про Ґалаґанів. Виявлено спільні риси історіографічного процесу: кількісна асиметрія й перервність традиції; перевага уваги до публічної (соціально-політичної, господарської, доброчинної) активності; гендерна диспропорція; нерівномірність представлення членів родини – найбільше уваги отримали засновник династії Гнат Іванович та останній чоловічий представник Григорій Павлович.
Виділено три етапи формування образів роду:
Перший етап (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) пов'язаний з народницькою історіографією (М. Костомаров, О. Лазаревський, Д. Яворницький, І. Павловський), яка накопичила джерельний матеріал і сформувала прижиттєвий та меморіальний образи.
Другий етап (1920-ті – середина 1980-х рр.) визначався протистоянням радянської та діаспорної історіографій.
Сучасний етап поділяється на два періоди. Перший (середина 1980-х – середина 2000-х рр.) – відмова від радянських негативних оцінок, орієнтація на дореволюційну та діаспорну спадщину, початок археографічних публікацій, поява дисертаційних праць. Другий (з середини 2000-х рр.) – міждисциплінарність, залучення нової біографістики, мікроісторії, емоціонології, імагології, ментальної географії; з’явилися археографічні монографії на основі его-документів (листування, спогади, щоденники), спрямовані на реконструкцію внутрішнього світу й ідентичностей представників роду.
Дослідження виявило причини, механізми та ідеологічні й наукові стратегії освоєння роду Ґалаґанів в історіографії другої половини ХІХ–ХХІ ст., простеживши шлях від народницько-меморіальних інтерпретацій через конфронтацію радянської й діаспорної традицій до сучасного міждисциплінарного антропологічного підходу. Апробовані методи можуть слугувати орієнтиром для подальших досліджень персональної та родинної історії представників соціальної еліти.
Дата реєстрації
2026-07-13
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-13 / 2026-09-23
