Реєстраційний номер
0826U003414, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
06-08-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Еколого-економічні фактори формування земельного капіталу в аграрній сфері
Здобувач
Заводяна Марія Володимирівна,
Керівник Дорош Йосип Мирославович
Опонент Третяк Наталія Антонівна
Опонент Таратула Руслана Богданівна
Рецензент Мартин Андрій Геннадійович
Рецензент Шевченко Олександр Вікторович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет біоресурсів і природокористування України
Опис
Дисертацію присвячено вирішенню важливого наукового завдання формування земельного капіталу в аграрній сфері, що відбувається під впливом складної та багаторівневої взаємодії екологічних та економічних факторів, які перебувають у постійній динаміці та визначають умови сталого землекористування. Земельні ресурси при цьому трактуються як просторовий базис проживання людей та середовищ існування дикої фауни й флори і господарської діяльності, а також основний засіб виробництва в сільському та лісовому господарстві. Такий підхід до трактування підкреслює роль землі у структурі національного багатства та визначає її значення як економічної категорії у процесах капіталізації.
Особливу увагу у дослідженні приділено глобальним викликам сучасності – деградації природних ресурсів, змінам клімату, посиленню соціальної нерівності, що актуалізує потребу у формуванні інтегрованої земельної політики на засадах прав людини.
Виокремлено ключові акценти в тлумаченні сутності капіталу: капіталізація як фінансовий інструмент; як процес нарощування вартості ресурсів; як інтегрована економіко-правова категорія.
Аргументовано, що капіталізація землі є не лише проявом монетизації, але й відображенням складного взаємозв’язку між державним регулюванням, ринковими механізмами, соціальною структурою та умовами довкілля. Специфіка формування земельного капіталу полягає у його дуальній природі: з одного боку, земля є унікальним ресурсом у зв’язку з її невідтворюваністю і багатофункціональністю, з іншого – вона функціонує як економічний актив, спроможний генерувати додану вартість у вигляді земельної ренти.
Розвинуто методологічні засади дослідження земельної ренти як економічної форми реалізації власності на землю в контексті екологічних обмежень та можливостей. Обґрунтовано концепцію «екологічної ренти», яка відображає додаткову економічну вартість, що формується внаслідок екологічних переваг певних територій або втрачається через екологічні обмеження.
Визначено методологічну основу нормативної та експертної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення.
Удосконалено методичний підхід до оцінки земельного капіталу.
Уперше обґрунтовано концептуальний підхід до формування земельного капіталу, що базується на визнанні та реалізації ключових прав людини у сфері землекористування. Запропонований підхід дозволяє інтегрувати соціально-економічні та екологічні аспекти у процеси капіталізації земельного капіталу, забезпечуючи його відповідність принципам сталого розвитку та міжнародним стандартам (ООН, FAO).
Запропоновано модель справедливої вартості земельного капіталу на основі земельної ренти, що базується на системному врахуванні взаємозв’язку екологічних та економічних факторів.
У дисертації досліджено економічні фактори формування земельного капіталу через призму функціонування ринку земель.
Доведено, що земля є специфічним ресурсом, вартість якого визначається не тільки попитом і пропозицією, але й соціальними, політичними та військовими чинниками.
Виявлено низку проблем інформаційно-аналітичного забезпечення формування земельного капіталу на державному та місцевому рівнях.
Одним із ключових завдань визначено адаптацію механізмів управління земельним капіталом до умов післявоєнного відновлення.
У роботі проведено сценарне моделювання розвитку земельного капіталу за чотирма сценаріями: оптимістичний – швидке відновлення, стабільна державна підтримка агровиробників, повернення до обробітку земель; песимістичний – затяжна війна, обмежені можливості для розмінування, високі ризики повторних забруднень; прагматичний – помірні темпи розмінування та із частковою підтримкою та певними ризиками; сценарій без впливу війни – умовний базовий варіант для порівняння, де економічний розвиток у стабільному середовищі без воєнного впливу.
У роботі наголошено на важливості державного контролю та регулювання у сфері управління земельним капіталом.
Пропонується запровадження пільгового оподаткування для ділянок, що потребують розмінування, а також створення спеціальних фондів для підтримки землекористувачів, які несуть додаткові витрати у зв’язку з воєнними ризиками.
Удосконалено підходи до стратегічного планування розвитку земельних відносин в аграрній сфері з урахуванням принципів сталого розвитку та екологічної безпеки.
Запропоновано механізми інтеграції України до європейських систем управління земельними ресурсами в контексті імплементації Спільної аграрної політики ЄС.
Дата реєстрації
2026-07-13
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-13 / 2026-07-13
