Реєстраційний номер
0826U003417, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
31-08-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Формування соціальної компетентності учнів гімназій в освітньому процесі Нової української школи
Здобувач
Горбачевська Вікторія Аркадіївна,
Керівник Яценко Таміла Олексіївна
Керівник Коцур Надія Іванівна
Опонент Лісовець Олег Васильович
Опонент Жорова Ірина Ярославівна
Рецензент Хмельницька Олена Сергіївна
Рецензент Сергійчук Олена Миколаївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Університет Григорія Сковороди в Переяславі
Опис
У дисертації запропоновано власну концепцію формування соціальної компетентності учнів гімназій в освітньому процесі Нової української школи. На основі аналізу наукових джерел та нормативно-правових положень актуальність обраної проблематики є дотичною до зміни переліку ключових компетентностей та освітніх галузей відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти, вміст якого наближено до європейських освітніх стандартів і практично впроваджено на загальнонаціональному рівні з вересня 2022 року, починаючи з 5-х класів базової середньої школи (гімназій).
Разом з тим, реорганізація освіти з діючою реформою НУШ виступає складником загальнодержавного євроінтеграційного поступу та орієнтована на світові стандарти, тому випускник української школи має відзначатися як всебічно розвинута, соціально компетентна особистість, здатна до успішної самореалізації в майбутньому в усіх сферах життя.
Постійні зміни в розвитку освіти та соціокультурному просторі України, зумовили перехід від традиційної, орієнтованої переважно на знання, системи навчання до компетентнісної. Реформування НУШ розраховано на тривалі роки, з поступовим введенням змін. У Державному стандарті базової середньої освіти чітко викладено зміст ключових компетентностей, які ґрунтуються на невід’ємних рекомендаціях більшості експертів країн Європи. Проаналізовано змістове наповнення ключових компетентностей Державного стандарту базової середньої освіти та встановлено, що соціальна компетентність зазнає суттєвого концептуального оновлення: «виявлення поваги до інших, толерантність, уміння конструктивно співпрацювати, співпереживати, долати стрес і діяти в конфліктних ситуаціях, зокрема пов’язаних з різними проявами дискримінації; дбайливе ставлення до особистого, соціального здоров’я, усвідомлення особистих відчуттів і почуттів, здатність дослухатися до внутрішніх потреб; дотримання здорового способу життя; розуміння правил поведінки та спілкування, що є загальноприйнятими в різних спільнотах і середовищах та ґрунтуються на спільних моральних цінностях; спроможність діяти в умовах невизначеності та багатозадачності».Вищевказане комплексна характеристика соціальної компетентності повністю охоплює структуру соціального й емоційного інтелекту, а також є основою для збереження соціального здоров’я та формування соціальних навичок особистості. До емоційного інтелекту варто віднести «усвідомлення особистих відчуттів і почуттів», «здатність дослухатися до внутрішніх потреб», «співпереживання» (емпатія) та вміння «долати стрес». Ці маркери відображають внутрішньоособистісну та міжособистісну емоційну обізнаність і саморегуляцію, що є важливими у формуванні соціальної компетентності. Для соціального інтелекту характерно «розуміння правил поведінки та спілкування», що ґрунтуються на спільних моральних цінностях, «спроможність діяти в умовах невизначеності та багатозадачності». Це свідчить про здатність підлітка комунікувати, правильно аналізувати складені життєві ситуації.
Соціальні навички варто інтерпретувати як «виявлення поваги до інших», «толерантність», «уміння конструктивно співпрацювати» та ефективно «діяти в конфліктних ситуаціях» (зокрема, протистояти дискримінації та булінгу). Окреслені характеристики є поведінково-діяльнісним вираженням підлітка.
До соціального здоров’я доречно віднести «дбайливе ставлення до особистого, соціального здоров’я» та «дотримання здорового способу життя», що створюють гармонію між внутрішнім станом дитини та її успішною, безпечною і безконфліктною інтеграцією у соціум. У межах Державного стандарту було виокремлено «соціальну і здоров’язбережувальну освітню галузь» з упровадженням інноваційних інтегрованих курсів. Вважаємо, що недоліком курсів морально-етичного спрямування при їх вивченні учнями гімназій адаптаційного циклу навчання (5-6 класів) є викладання з мінімальною кількість годин на тиждень. Тому для ефективного формування соціальної компетентності учнів гімназій важливою є практична імплементація інтерактивних та інноваційних методів навчання, використання тренінгових технології, методів групової (командної роботи). Системне застосування зазначених методів у межах освітнього процесу дозволить забезпечити вищі рівні сформованості соціальної компетентності учнів, особливо в класах адаптаційного циклу навчання.
Таким чином, охарактеризовано основні напрями формування соціальної компетентності учнів гімназій в освітньому процесі Нової української школи. Визначено, що на процес формування соціальної компетентності гімназистів в освітньому просторі має вплив широкий спектр факторів, які пов’язані з сприйняттям та відчуттям соціальної дійсності учнями, розумінням емоційного стану, дотриманням суспільні норми поведінки та комунікації, з усвідомленням ціннісного ставленням до соціального здоров’я.
Дата реєстрації
2026-07-13
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-13 / 2026-08-31
