Реєстраційний номер
0826U003422, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
28-08-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Мікробіомні біомаркери посттравматичного стресового розладу та фармабіотичні підходи до його корекції
Здобувач
Липей Іван Михайлович,
Керівник Бойко Надія Володимирівна
Опонент Пилипенко Дар'я Михайлівна
Опонент Чоп'як Валентина Володимирівна
Рецензент Коваль Галина Миколаївна
Рецензент Сірчак Єлизавета Степанівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державний вищий навчальний заклад "Ужгородський національний унiверситет"
Опис
Дисертацію присвячено встановленню та науковому обґрунтуванню мікробіомних біомаркерів посттравматичного стресового розладу (ПТСР) на основі комплексного аналізу структурно-функціональних характеристик кишкового мікробіому, а також розробленню фармабіотичних підходів до корекції виявлених порушень. Актуальність зумовлена зростанням поширеності ПТСР серед осіб, які зазнали травматичних подій, зокрема військовослужбовців, та потребою в об’єктивних біологічних маркерах, що доповнюють клініко-психіатричну діагностику й забезпечують персоналізацію лікування. ПТСР розглянуто як системний розлад, що формується внаслідок взаємодії психоемоційних, нейроендокринних, імунних і метаболічних механізмів, з акцентом на осі «кишечник–імунітет–мозок» як ключовому інтегративному механізмі.
Дослідження виконано за когортним дизайном за участю військовослужбовців, які перебували на лікуванні у спеціалізованих медичних закладах: до основної групи включено 40 осіб із клінічно верифікованим ПТСР, до групи порівняння — 42 без ПТСР. Вибірку формували за стандартизованим підходом, що включав первинний скринінг за опитувальником PCL-5 та подальшу клінічну верифікацію діагнозу за критеріями DSM-5 спільно з лікарями-психіатрами. Комплекс методів охоплював культуральне мікробіологічне дослідження фекалій, визначення антибіотикорезистентності ізольованих штамів умовно-патогенних мікроорганізмів, секвенування 16S rRNA для аналізу таксономічного складу, біохімічні дослідження крові, імунологічне обстеження з визначенням субпопуляцій лімфоцитів і маркерів активації та виснаження, а також in vitro моделювання міжмікробних взаємодій та in silico оцінку функціонального потенціалу пробіотичних лактобактерій.
Встановлено виражені дисбіотичні зміни кишкової мікробіоти: частка умовно-патогенних Enterobacteriaceae перевищувала 65% від загальної кількості ізолятів за концентрацій >10⁶ КУО/мл, концентрації Enterococcus spp. варіювали в межах 10³–10⁸ КУО/мл, а в усіх пацієнтів виявлено Staphylococcus aureus, зокрема метицилінрезистентні штами (>10⁶ КУО/мл). Одночасно зафіксовано достовірне зниження Lactobacillus spp. нижче референтного рівня, що свідчить про порушення колонізаційної резистентності та бар’єрної функції кишечника. У групі без ПТСР переважала нормобіота — Bacteroides spp. (27%) та Lactobacillus spp. (18%), що відповідало стану еубіозу. Аналіз резистентності показав зниження чутливості до цефтріаксону (до 62%), азитроміцину (55%), левофлоксацину (48%), меропенему (37%) та іміпенему/циластатину (33%); частка мультирезистентних штамів перевищувала 40%, що свідчить про специфічний резистомний профіль.
За секвенуванням 16S rRNA виявлено зниження альфа-різноманіття (індекс Шеннона) з високою міжіндивідуальною варіабельністю, домінування Prevotella copri, зростання Proteobacteria, зниження Firmicutes і дефіцит бутират-продукуючих та бар’єр-асоційованих бактерій (Akkermansia spp.). Біохімічно у 40% хворих зафіксовано гіперглікемію (6,23 ± 0,88 ммоль/л), у 33% — підвищення ALT і AST, у 25% — креатиніну, а також зниження загального білка, що свідчить про активацію катаболічних процесів. Імунологічно встановлено зниження CD4+ T-лімфоцитів, підвищення CD8+ і зниження індексу CD4/CD8, підвищення CD25 та зниження CD127, зростання PD-1, PD-L1, TIM-3 і Fas/FasL та підвищення IL-6 як маркерів імунного виснаження й хронічного запалення.
In vitro штами Lactobacillus plantarum А та Lacticaseibacillus rhamnosus S25 виявили найвиразнішу антагоністичну активність, знижуючи ріст умовно-патогенів на 2–3 порядки з синергічним ефектом при комбінованому застосуванні. In silico аналіз підтвердив селективне зв’язування ГАМК-продукуючої GAD лактобактерій із ферментами патогенів за слабшої взаємодії з коменсалами, що обґрунтовує психобіотичний механізм дії.
Наукова новизна полягає в тому, що вперше на вітчизняній когорті військовослужбовців виконано комплексну порівняльну характеристику кишкового мікробіому з ідентифікацією мікробіомних відмінностей, релевантних для біомаркерів ПТСР, показано узгоджені зміни мікробіомних, імунологічних і біохімічних показників у межах осі «кишечник–імунітет–мозок» та обґрунтовано персоналізовані фармабіотичні підходи. Практичне значення полягає у створенні підґрунтя для об’єктивної біологічної верифікації ПТСР, стратифікації за рівнем біологічного навантаження та формування персоналізованих програм мікробіом-орієнтованої корекції для впровадження в заклади охорони здоров’я, реабілітаційні центри та навчальний процес.
Ключові слова: посттравматичний стресовий розлад, кишковий мікробіом, мікробіомні біомаркери, антибіотикорезистентність, дисбіоз, імунна дизрегуляція, IL-6, 16S rRNA секвенування, пробіотики, психобіотики, фармабіотики, персоналізована медицина.
Дата реєстрації
2026-07-13
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-13 / 2026-09-01
