Реєстраційний номер
0826U003427, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
11-08-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Шкідники томатів у закритому ґрунті та обґрунтування інтегрованої системи захисту від них
Здобувач
Горяінов Олексій Миколайович,
Керівник Станкевич Сергій Володимирович
Керівник Жукова Любов Володимирівна
Опонент Доля Микола Миколайович
Опонент Стригун Олександр Олексійович
Рецензент Мєшкова Валентина Львівна
Рецензент Забродіна Інна Вікторівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державний біотехнологічний університет
Опис
Дисертаційна робота присвячена вдосконаленню біологізованої системи захисту томатів у закритому ґрунті від сисних шкідників. Актуальність дослідження зумовлена тим, що в теплицях висока температура, постійна наявність корму та відсутність природних ворогів сприяють активному розмноженню комах-фітофагів. Найбільш небезпечними є сисні шкідники, які висмоктують соки рослин, сприяють розвитку сажистих грибів і переносять фітопатогенні віруси. Їх контроль ускладнюється прихованим способом життя, наявністю кількох поколінь, резистентністю до інсектицидів, а також восковим нальотом і липкими виділеннями, що знижують ефективність контактних препаратів. Тому перспективним є застосування біологічного методу захисту.
У дисертації визначено видовий склад шкідників томатів у теплицях, досліджено біологічні особливості, сезонний розвиток і динаміку чисельності найпоширеніших сисних видів, оцінено ефективність біопрепаратів та ентомофага, а також удосконалено інтегровану систему захисту томатів. Дослідження виконано в межах наукової теми Державного біотехнологічного університету «Розробити екологічно орієнтовані технології захисту рослин за умови збереження і збагачення біорізноманіття біоценозів» (ДРН 0123U100254, 2023–2027 рр.).
Застосовано польові, камеральні, ентомологічні та статистичні методи. У закритому ґрунті виявлено 10 видів шкідників томатів, що належать до 9 родів, 7 родин, 6 рядів і двох класів. У 2023–2025 рр. середня температура повітря в теплиці становила 24–26 °С, мінімальна декадна — 19–20 °С, максимальна — 30–33 °С. Сезонні зміни температури істотно впливали на інтенсивність розмноження, швидкість розвитку та життєздатність білокрилки тепличної і трипсів.
Встановлено тісний обернений зв’язок між температурою та кількістю яєць білокрилки тепличної у кладці (r = –0,94), життєздатністю особин (r = –0,84) і тривалістю розвитку від яйця до імаго (r = –0,80), а також прямий зв’язок між кількістю яєць у кладці та життєздатністю особин (r = 0,94). За температури 19–24 °С тривалість розвитку личинок скорочувалася, тоді як за 28 °С їх розвиток гальмувався. Лялечки розвивалися найшвидше за 22–25 °С. У міру підвищення температури від 15 до 20 °С тривалість розвитку одного покоління скорочувалася на 32 доби, від 20 до 25 °С — на 12 діб, від 25 до 29 °С — на 6 діб. Середня чисельність білокрилки мала тенденцію до зростання у 2023–2025 рр.
Для трипсів встановлено, що різниця у тривалості розвитку яєць за підвищення температури від 15 до 30 °С зменшувалася від 20 до 3 діб. Найдовше розвивалися личинки й лялечки трипса оранжерейного, найшвидше — трипса західного квіткового. Найдовший період відкладання яєць мав трипс західний квітковий, а найбільшу середню кількість яєць за добу відкладала самка трипса оранжерейного — 2,2–2,4 яйця. Кореляція між щільністю трипсів на листках і в пастках була значущою, але середньої сили.
У захисті від білокрилки ефективність трьох випусків хижого клопа Macrolophus pygmaeus становила відповідно 75,6; 74,3 і 69,6 %, а трьох оброблень Боверіном — 75,1; 73,6 і 69,3 %. Триразове застосування препаратів Актарофіт, Актоцид і Боверін з інтервалом 21 день забезпечувало стабільне зниження чисельності трипсів до безпечного рівня. Біологічний захист сприяв збереженню врожаю томатів на рівні 1,6–2,1 т/га порівняно з контролем. Рентабельність застосування Актарофіту становила 307,9 %, Боверіну — 262,6 %.
Практичне значення роботи полягає у визначенні найбільш шкідливих видів комах у регіоні, уточненні їх біології, сезонного розвитку та залежності плодючості, життєздатності й темпів розвитку від температури. Для моніторингу та часткового зниження чисельності білокрилки рекомендовано жовті клейові пастки, для трипсів — сині. Удосконалено схему захисту томатів із застосуванням біопрепаратів Актарофіт, Актоцид і Боверін та випуском Macrolophus pygmaeus. Результати впроваджено у ТОВ «Полтава-Сад» і в освітній процес Державного біотехнологічного університету. Основні положення представлено на семи конференціях. За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових праць, зокрема два розділи у зарубіжних монографіях, чотири статті у фахових виданнях України, одну статтю у виданні країни ЄС і сім матеріалів конференцій.
Дата реєстрації
2026-07-13
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-13 / 2026-08-13
