Дисертація доктора філософії. Лаптєв Ігор Миколайович. Психологічні особливості професійного вигорання працівників охоронних організацій в умовах воєнного стану

Реєстраційний номер

0826U003434, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

27-08-2026

Статус

Запланована   Чому дисертація має статус "Запланована"?

Назва роботи

Психологічні особливості професійного вигорання працівників охоронних організацій в умовах воєнного стану

Здобувач

Лаптєв Ігор Миколайович,

Керівник Пузирьов Євген Володимирович
Опонент Завацька Наталія Євгенівна
Опонент Пілецька Любомира Сидорівна
Опонент Сафін Олександр Джамільович
Рецензент Дробот Ольга Вячеславівна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського

Опис

Дисертація присвячена дослідженню психологічних особливостей професійного вигорання працівників охоронних організацій в умовах воєнного стану. Особлива увага зосереджена на аналізі факторів, які сприяють виникненню вигорання, та психологічних механізмах, що визначають індивідуальні реакції на підвищене професійне навантаження і стрес. Розглядаються специфічні умови воєнного стану, що ускладнюють професійну діяльність і створюють додаткові психологічні виклики для охоронців. Здійснено комплексне теоретико-методологічне обґрунтування проблеми професійного вигорання працівників охоронних організацій в умовах воєнного стану, що дозволило визначити наукові засади подальшого емпіричного дослідження. Узагальнено підходи до вивчення феномену професійного вигорання, які сформувалися у вітчизняній та зарубіжній психології, із урахуванням історичної динаміки розвитку цього поняття та сучасних концептуальних моделей. Акцентовано увагу на психологічних механізмах, що лежать в основі формування вигорання як синдрому хронічного професійного стресу, який проявляється в емоційному виснаженні, деперсоналізації та зниженні почуття особистісних досягнень. Особливу увагу приділено розкриттю специфіки професійного вигорання у працівників охоронних організацій, яке розглядається як прояв професійної деформації особистості в умовах підвищеного ризику, тривалої напруженості, відповідальності за безпеку та необхідності постійного контролю над емоційними реакціями. Вигорання в цій професійній групі розглядається як багатофакторний процес, що формується під впливом як зовнішніх обставин (зміст та умови праці в умовах війни), так і внутрішньоособистісних чинників (рівень стресостійкості, копінг-стратегії, мотиваційні установки). Розкрито психологічні детермінанти розвитку синдрому вигорання, зокрема, розглянуто особистісні та ситуаційні чинники, які сприяють появі та закріпленню дезадаптивних проявів. Висвітлено фазову динаміку та структуру синдрому професійного вигорання з урахуванням етапів його формування – від початкового емоційного перенапруження до глибокої особистісної та професійної дезінтеграції. В межах цього розділу також систематизовано симптомокомплекс вигорання, який охоплює емоційні, когнітивні, поведінкові та психосоматичні прояви, характерні для фахівців охоронної галузі в умовах підвищеної загрози. Здійснено аналіз сучасних психологічних підходів до подолання професійного вигорання, зокрема теоретично обґрунтовано доцільність застосування певних психологічних інтервенцій в умовах воєнного стану. Розглянуто ефективність психокорекційних та профілактичних методів, що спрямовані на підвищення психологічної стійкості, розвиток адаптаційного потенціалу, формування ресурсного стану та зниження впливу хронічного стресу. Таким чином, перший розділ сформував наукову базу для подальшого емпіричного дослідження і розробки програми психологічної підтримки працівників охоронних організацій, які функціонують в умовах екстремальних навантажень воєнного періоду. Представлено результати емпіричного дослідження, спрямованого на вивчення психологічних особливостей професійного вигорання у працівників охоронних організацій в умовах воєнного стану. Дослідження ґрунтується на чітко окреслених методологічних засадах, які охоплюють визначення мети, формулювання гіпотез, вибір дослідницького дизайну, обґрунтування вибірки та застосованого психодіагностичного інструментарію. Особливу увагу приділено адаптації діагностичних методик до специфіки умов воєнного часу, що передбачає підвищену емоційну, когнітивну та поведінкову напругу в діяльності охоронців. У межах дослідження здійснено багатовимірний аналіз рівнів, структурних компонентів та динамічних характеристик синдрому професійного вигорання. Встановлено характерні закономірності проявів емоційного виснаження, деперсоналізації та зниження професійної ефективності у працівників охоронних структур. Виокремлено типові профілі вигорання, що відображають варіативність психоемоційного стану в залежності від індивідуально-психологічних особливостей, стажу роботи, інтенсивності службових обов’язків та умов перебування в зоні підвищеного ризику. Значна увага приділена ідентифікації психологічних чинників, які виступають каталізаторами розвитку вигорання у контексті воєнного стану. Доведено вплив таких змінних, як тривожність, стресогенність середовища, переживання безсилля, зниження контролю над ситуацією, когнітивне перевантаження та порушення механізмів психологічного захисту. Аналізовано вплив копінг-стратегій, рівня особистісної адаптованості та емоційної регуляції на схильність до вигорання. Ключові слова: професійне вигорання, охоронні організації, воєнний стан, психоемоційна стійкість, психологічна підтримка, емоційне виснаження, деперсоналізація, професійна деформація, стресостійкість, профілактика вигорання, психологічна інтервенція, адаптаційні ресурси, кризова психологія, охоронна діяльність.

Дата реєстрації

2026-07-13

Додано/оновлено в НРАТ

2026-07-13 / 2026-07-13