Реєстраційний номер
0826U003435, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
28-08-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Психологічні особливості застосування вербальних і невербальних засобів у діловому спілкуванні
Здобувач
Богдан Іван Іванович,
Керівник Дробот Ольга Вячеславівна
Опонент Бочелюк Віталій Йосипович
Опонент Завацька Наталія Євгенівна
Опонент Черновська Лілія Володимирівна
Рецензент Біла Ірина Миколаївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського
Опис
Дисертаційне дослідження присвячене теоретичному обґрунтуванню та емпіричному вивченню психологічних особливостей застосування вербальних і невербальних засобів у діловому спілкуванні. У роботі уточнено психологічний зміст ділового спілкування як форми професійної взаємодії, розкрито специфіку використання вербальних і невербальних засобів комунікації у структурі професійної взаємодії та визначено психологічні чинники, що забезпечують ефективність ділового спілкування.
На основі аналізу сучасних психологічних концепцій спілкування, соціальної перцепції, комунікативної компетентності та емоційного інтелекту встановлено, що ефективність ділової комунікації визначається комплексом взаємопов'язаних психологічних характеристик особистості, серед яких провідне місце займають комунікативна компетентність, емоційний інтелект, соціальний інтелект, комунікативний самоконтроль та здатність до адекватного використання невербальних засобів взаємодії. Показано, що узгоджене застосування вербальних і невербальних засобів забезпечує ефективність професійної взаємодії, сприяє досягненню взаєморозуміння між партнерами по спілкуванню та підвищує результативність ділових контактів.
Здійснено комплексний аналіз сучасних наукових підходів до вивчення ділового спілкування як форми професійної взаємодії. Розкрито психологічний зміст понять «вербальні засоби комунікації», «невербальні засоби комунікації», «ділове спілкування», «комунікативна компетентність» та «комунікативна взаємодія». Встановлено, що ефективність професійного спілкування визначається не лише якістю мовленнєвого повідомлення, але й особливостями використання невербальних засобів, які забезпечують регуляцію міжособистісної взаємодії, передавання емоційних станів та формування довіри між партнерами по спілкуванню.
Висвітлено основні психологічні детермінанти ефективного застосування вербальних і невербальних засобів у діловому спілкуванні. Особливу увагу приділено комунікативній компетентності, емоційному інтелекту, соціальному інтелекту, комунікативному самоконтролю та особливостям невербальної поведінки як ключовим чинникам успішної професійної взаємодії. Проаналізовано роль емоційної саморегуляції, соціальної перцепції, здатності до інтерпретації поведінки співрозмовника та адаптації комунікативної поведінки відповідно до вимог конкретної ситуації спілкування.
Розглянуто особливості взаємодії вербальних і невербальних компонентів комунікації у структурі ділового спілкування. Показано, що ефективність професійної взаємодії значною мірою залежить від узгодженості мовленнєвих повідомлень із невербальними проявами особистості, а також від здатності комунікатора адекватно використовувати різні канали передачі інформації відповідно до комунікативної мети та особливостей професійної ситуації.
Представлено результати емпіричного дослідження психологічних чинників ефективного використання вербальних і невербальних засобів комунікації. Висвітлено організацію та методичне забезпечення дослідження, обґрунтовано вибір психодіагностичного інструментарію та описано процедуру проведення дослідження на вибірці з 200 респондентів віком від 22 до 58 років, які мають досвід професійної діяльності не менше одного року.
Для вивчення особливостей ділового спілкування використано комплекс психодіагностичних методик, що дозволив дослідити різні компоненти професійної комунікативної взаємодії. Зокрема, за допомогою методики Communication Competence Scale (CCS) визначено рівень розвитку комунікативної компетентності респондентів; тесту емоційного інтелекту Н. Холла – особливості емоційної саморегуляції та емоційної компетентності; тесту соціального інтелекту Дж. Гілфорда – М. Саллівана – рівень розвитку соціально-перцептивних здібностей; методики М. Снайдера – рівень комунікативного самоконтролю; карти експертного спостереження – особливості невербальної поведінки у професійній взаємодії.
На основі отриманих результатів встановлено, що найбільш проблемними складовими ефективного ділового спілкування є управління власними емоціями, комунікативний самоконтроль, інтерпретація невербальних сигналів, проксемічна поведінка та конгруентність вербальних і невербальних повідомлень. Виявлено статистично значущі взаємозв'язки між комунікативною компетентністю, емоційним інтелектом, соціальним інтелектом, комунікативним самоконтролем та показниками невербальної поведінки. Проведений кореляційний аналіз дозволив визначити психологічні чинники, які найбільшою мірою впливають на ефективність професійної комунікації та потребують цілеспрямованого розвитку.
Ключові слова: ділове спілкування, вербальна комунікація, невербальна комунікація, комунікативна компетентність, емоційний інтелект, соціальний інтелект, комунікативний самоконтроль, невербальна поведінка, психологічні детермінанти, професійна комунікація, програма оптимізації, комунікативна ефективність.
Дата реєстрації
2026-07-13
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-13 / 2026-07-13
