Реєстраційний номер
0826U003438, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
27-08-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Комбінована анестезія при тотальному ендопротезуванні кульшового суглобу в осіб похилого та старечого віку
Здобувач
Корбило Ангеліна Андріївна,
Керівник Дзюба Дмитро Олександрович
Опонент Торчинський Віктор Петрович
Опонент Галушко Олександр Анатолійович
Рецензент Лиходій Віктор Володимирович
Рецензент Омельченко Тарас Миколайович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
Опис
Дисертаційна робота присвячена обґрунтуванню тактики періопераційного анестезіологічного забезпечення пацієнтів похилого та старечого віку при тотальному ендопротезуванні кульшового суглобу.
Проблема анестезіологічного забезпечення травматологічних втручань на нижніх кінцівках у пацієнтів похилого та старечого віку має виражену медико-соціальну актуальність. Водночас низка досліджень демонструє, що тип анестезіологічного забезпечення (нейроаксіальні та регіонарні методики, їх комбінації) суттєво впливає на частоту кардіореспіраторних ускладнень, якість післяопераційного знеболення, потребу в опіоїдах, швидкість реабілітації та тривалість госпіталізації, причому до 50–80 % хворих у світі й надалі отримують недостатній контроль болю після великих ортопедичних операцій [69, 108, 119]. З огляду на старіння популяції, високу питому вагу травматологічних втручань на нижніх кінцівках у геріатричних хворих, тісний зв’язок методу анестезії з гемодинамічною стабільністю, з вираженістю стресреакції та з якістю післяопераційної аналгезії, а також рекомендації концепції ERAS до оптимізації реґіонарного знеболення, комплексне вивчення ефективності й безпеки різних варіантів нейроаксіальної анестезії (зокрема комбінованої спінально-епідуральної) саме у цієї категорії пацієнтів - є науково й практично обґрунтованим та своєчасним.
Мета дослідження: підвищення ефективності анестезіологічного забезпечення у пацієнтів похилого та старечого віку при тотальному ендопротезуванні кульшового суглобу шляхом індивідуалізації тактики анестезії з урахуванням клініко-лабораторних, клініко-психофізіологічних, ноцицептивних характеристик та коморбідних факторів ризику.
Для вирішення поставлених завдань було проведено відкрите проспективне рандомізоване контрольоване дослідження із паралельними групами.
Дослідженню передував підготовчий етап, на якому вивчалися проблеми і ускладнення при традиційному веденні травматологічних хворих. Підлягали ретельному науковому аналізу: різновиди анестезіологічного забезпечення при травматологічних операціях, перебіг періопераційного періоду, ускладнення, які характерні для післяопераційного періоду, вивчалися методи редукції післяопераційного болю.
Був проведений огляд вітчизняної та зарубіжної літератури щодо питання знеболення в сучасній травматології, були визначені найбільш ефективні методики знеболення для хворих похилого віку і геріатричних пацієнтів. Це стало підґрунтям для вибору та розробки діагностично-лікувальних алгоритмів вибору методів знеболення інтраопераційно та боротьби з післяопераційним болем.
До проспективного дослідження увійшли 90 прооперованих травматологічних хворих середнього, похилого та старечого віку, яким проводилися оперативні втручання на нижніх кінцівках, а саме тотальна
артропластика (ТАП) кульшового суглоба.
Наукова новизна одержаних результатів.
Вперше у вітчизняній анестезіологічній практиці проведено поетапний порівняльний аналіз показників інтра- та післяопераційної системної гемодинаміки (САТ, ЧСС) у пацієнтів при ендопротезуванні кульшового суглоба із використанням двох різних нейроаксіальних методик: спінальної та комбінованої спінально-епідуральної анестезії, з виконанням розподілу за віковими групами (до 65; 65–75; >75 років). Доведено, що у хворих віком ≥65 років комбінована методика забезпечує статистично достовірно «м’якший» профіль гемодинамічних змін (зниження САТ і ЧСС на 5,7–6,7 % менше, р < 0,001), без збільшення частоти клінічно значущих епізодів гіпотензії чи брадікардії, що потребували б медикаментозної корекції.
На відміну від більшості попередніх робіт, стрес-протекторний ефект нейроаксіальних методик оцінено не лише клінічно, а й за допомогою систематичного моніторингу біохімічних маркерів стресу – плазмової глюкози та кортизолу в інтраопераційному, так і в післяопераційному періоді. Виявлено, що у пацієнтів 65–75 та >75 років комбінована спінально-епідуральна анестезія асоціюється з достовірно нижчими показниками глікемії (на 0,5–0,6 ммоль/л, p < 0,001) та кортизолемії (на 36–60 нмоль/л, p < 0,001) у ключові моменти періопераційного періоду, порівняно зі спінальною анестезією, що обґрунтовує її як кращу стрес-протекторну технологію, саме в геріатричних підгрупах.
Вперше проведено детальний аналіз, що корелюється з віком пацієнтів, післяопераційного больового синдрому, потреб в опіоїдних анальгетиках та задоволеності пацієнтів при виконанні різних варіантах нейроаксіальної анестезії. Показано, що у пацієнтів віком ≥65 років комбінована спінальноепідуральна анестезія забезпечує статистично значуще зниження інтенсивності болю за ВАШ (на 1,9–2,5 бали, p < 0,001) у перші 24 години, що супроводжується різким зменшенням потреби застосування морфіну гідрохлориду як «рятівного» анальгетика (88,8 %, проти 4,44 % пацієнтів), при збереженні адекватного контролю болю (ВАШ ≤3) у всіх вікових групах.
Дата реєстрації
2026-07-13
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-13 / 2026-10-12
