Реєстраційний номер
0826U003440, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
07-09-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Лінгводидактичні засади навчання професійного дискурсу майбутніх лікарів
Здобувач
Ніколаєв Володимир Володимирович,
Керівник Литвиненко Ніна Павлівна
Опонент Вихрущ Анатолій Володимирович
Опонент Сюта Галина Мирославівна
Рецензент Лимар Леся Володимирівна
Рецензент Сергієнко Тамара Володимирівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
Опис
У дисертації вперше в українській дидактиці на основі цілісного наукового аналізу процесу навчання української мови за професійним спрямуванням (УМПС) здобувачів вищої медичної освіти обґрунтовано й розроблено педагогічну концепцію вивчення основ професійного медичного дискурсу з метою формування в майбутніх лікарів мовно-дискурсивної компетентності та її реалізації як основного чинника професійної комунікації.
Цінності й норми медичної діяльності як механізми, що започатковують дискурс і регулюють комунікативну поведінку лікаря, набувають особливого звучання в реаліях воєнного часу, що впливає на освітню політику сьогодення, зокрема в царині формування мовної свідомоісті майбутніх фахівців медичної галузі.
У процесі вивчення науково-методичної літератури встановлено, що наявний в мовознавчій площині системний опис медичного дискурсу як мовного феномену репрезентує основні типові моделі спілкування лікаря з пацієнтами та прийоми мовленнєвого впливу, необхідні в сучасній медичній практиці. Проте у вітчизняній лінгводидактиці відсутнє актуальне на сьогодні дослідження, яке б відображало розроблення методології навчання майбутніх лікарів основних засад сучасного медичного дискурсу, особливостей цього складного комунікативного утворення з орієнтацією на врахування елементів професійної реальності та викликів часу, на тлі якого й розвивається сучасний медичний дискурс. Наявні розбіжності як у підходах до репрезентації професійного дискурсу в межах навчальних курсів, так і в тлумаченні окремих понять дискурсивної діяльності вказують на необхідність перегляду чинних програм і навчальних матеріалів з УМПС для здобувачів вищої медичної освіти з метою відображення в них реального функціонування дискурсивного інструментарію у професійному медичному мовленні, що підтверджує актуальність порушеної проблеми за відсутності системного підходу до її вирішення.
У дисертаційній роботі уточнено значення низки базових понять і запропоновано авторські дефініції окремих понять дослідження, зокрема обґрунтовано введення й тлумачення понять «мовно-дискурсивна компетентність майбутнього лікаря», «мовно-дискурсивна технологія».
Актуальності проблема навчання професійного дискурсу майбутніх лікарів набуває на етапі мовної підготовки в межах дисципліни УМПС на першому курсі медичного закладу вищої освіти (ЗВО). Запропонована методика забезпечує результативність процесу навчання здобувачів освіти медичних спеціальностей через актуалізацію дискурсивного компонента мовної підготовки. Визначальною характеристикою розробленої методики є системний характер навчання дискурсу й дискурсивної діяльності, основними механізмами яких є цінності й норми медичного фаху, засади комунікативної поведінки лікаря (принципи гуманізму, поваги до пацієнта тощо), які актуалізуються шляхом використання спеціальних мовно-дискурсивних практик.
Технологічне забезпечення реалізації методики навчання професійного дискурсу майбутніх лікарів покликане сприяти на практиці ефективному формуванню знань, умінь і навичок дискурсивної діяльності. Експериментальна мовно-дискурсивна технологія навчання передбачає врахування лінгвістичних особливостей професійного медичного дискурсу (професійного спілкування) у процесі вивчення мовних дисциплін з метою формування мовно-дискурсивної компетентності здобувачів вищої медичної освіти.
Ефективність авторської методики перевірено й доведено шляхом проведення педагогічного експерименту. Під час експериментального дослідження, яке передбачало констатувальний, формувальний і контрольний етапи, застосовано методи: моделювання, експериментальне навчання, анкетування, тестування, педагогічне спостереження, статистичне опрацювання даних й аналіз результатів. Порівняльний аналіз рівнів сформованості визначених компонентів (мотиваційно-ціннісного, когнітивно-нормативного й діяльнісно-творчого) мовно-дискурсивної компетентності на констатувальному етапі показав приблизно однаковий рівень мовно-дискурсивних знань і вмінь респондентів обох дослідних груп – експериментальної (ЕГ) та контрольної (КГ). Порівняльний аналіз результатів, отриманих після формувального етапу застосування експериментальної методики, продемонстрував підвищення рівня показників навчальної діяльності у здобувачів ЕГ в середньому на 16,8%, КГ – на 7,9%.
Дата реєстрації
2026-07-13
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-13 / 2026-10-12
