Реєстраційний номер
0826U003442, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
03-09-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Оптимізація лікування ВПЛ-позитивного плоскоклітинного раку ротоглотки шляхом створення мультифакторіальної моделі
Здобувач
Фокін Геннадій Геннадійович,
Керівник Кравець Олег Володимирович
Керівник Дєєва Юлія Валеріївна
Опонент Артюх Сергій Володимирович
Опонент Лукач Ервін Венцелович
Рецензент Земсков Сергій Володимирович
Рецензент Тарасенко Максим Васильович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
Опис
У дисертації представлено теоретичне обґрунтування та практичне вирішення актуальної проблеми отоларингології та онкології голови та шиї — оптимізація підходів до лікування хворих на ранній ВПЛ-позитивний плоскоклітинний рак ротоглотки (ПРРГ) стадій T1–T2, N0–N2, M0 за класифікацією 8-го видання AJCC. Дослідження спрямоване на впровадження персоналізованих стратегій лікування з урахуванням прогнозованого обсягу ад'ювантної терапії як головного критерію вибору первинної лікувальної тактики, а також на обґрунтування доцільності деескалації ад'ювантного лікування з метою збереження функціональних результатів та якості життя пацієнтів без компромісу щодо показників 12-місячної безподійної виживаності.
У крос-секційному анкетному дослідженні, що базується на опитуванні 469 респондентів з усіх регіонів України, встановлено критично низький рівень вакцинації проти вірусу папіломи людини (ВПЛ) серед населення — 11,3 %, що майже у 8 разів нижче за рекомендований ВООЗ показник стратегії «90–70–90». Доведено наявність статистично значущого зв'язку між рівнем обізнаності та статусом вакцинації (χ² = 13,14; p = 0,0014; V = 0,17), а також статистично значущих відмінностей в обізнаності залежно від наявності медичної освіти (74,6 % проти 51,7 %; χ² = 22,90; p < 0,001) і регіону проживання (χ² = 21,16; p = 0,020). Залежність обізнаності від віку має нелінійний характер з тенденцією до зниження після 30–35 років (R² = 0,059), що обґрунтовує необхідність впровадження цілеспрямованих освітніх та профілактичних програм.
Уперше в Україні здійснено переклад, культурну адаптацію та психометричну валідацію україномовної версії опитувальника MD Anderson Dysphagia Inventory (MDADI) у пацієнтів з плоскоклітинним раком ротоглотки після хірургічного лікування (n = 61). Доведено високу внутрішню узгодженість опитувальника за загальною оцінкою (α Кронбаха = 0,913), високу конвергентну валідність зі шкалами EORTC QLQ-H&N35 (ρ від −0,493 до −0,708; p < 0,0001 для всіх кореляцій) та високу чутливість до клінічних змін (величина ефекту Коена d від −2,511 до −4,075 при погіршенні стану та d від +1,659 до +2,582 при відновленні), що обґрунтовує можливість застосування україномовної версії MDADI у клінічній практиці та наукових дослідженнях.
У проспективному порівняльному клінічному дослідженні, проведеному на кафедрі оториноларингології НМУ імені О. О. Богомольця та на клінічній базі державного некомерційного підприємства «Національний інститут раку» у 2024–2026 роках, вивчались результати лікування, функціональні наслідки та якість життя у 64 пацієнтів з раннім ВПЛ-позитивним ПРРГ, з яких 33 пацієнти увійшли до групи трансоральної СО₂-лазерної мікрохірургії (ТОЛМ) та 31 — до групи дефінітивної дистанційної променевої терапії (ДПТ) у сумарній вогнищевій дозі 66–70 Гр. Встановлено, що 12-місячна безподійна виживаність у пацієнтів після ТОЛМ (90,9 %) та дефінітивної ДПТ (90,3 %) є порівнянною та статистично значуще не відрізняється (OR = 0,933; p = 1,000). При цьому профіль ускладнень принципово різний: при ТОЛМ ускладнення мають гострий та короткочасний характер (кровотеча у 6,1 % пацієнтів), при ДПТ — відстрочений, асоційований із пізньою променевою токсичністю (фіброз м'яких тканин, тризм, дисфагія у 9,7 % пацієнтів через 6–12 міс.; p = 0,667).
Порівняльний аналіз функціональних результатів показав, що через 12 міс. після завершення лікування показники у групі ТОЛМ статистично значуще перевищують показники у групі ДПТ за обома опитувальниками: MDADI — 83,8 ± 8,6 проти 71,4 ± 12,7 бала (p < 0,001); QLQ H&N35 — 16,8 ± 9,5 проти 29,2 ± 8,5 бала (p < 0,001). Аналіз із використанням лінійної моделі зі змішаними ефектами підтвердив статистично значущу взаємодію «час × група» як для MDADI (β = 0,0498; p < 0,001), так і для QLQ H&N35
(β = −0,0450; p < 0,001), що свідчить про наростання функціональної переваги ТОЛМ упродовж 12-місячного періоду спостереження. Доведено, що приналежність до групи ТОЛМ є незалежним предиктором кращої функції ковтання (β = 12,02; 95 % ДІ: 6,88–17,16; p < 0,001) та нижчого симптоматичного навантаження (β = −12,44; 95 % ДІ: −17,03 – −7,85; p < 0,001), а додатковими незалежними предикторами гіршої функції ковтання є чоловіча стать (β = −6,56; p = 0,014) та вищий клінічний N-показник (β = −5,51; p = 0,024).
Дата реєстрації
2026-07-13
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-13 / 2026-10-12
