Реєстраційний номер
0826U003479, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
07-08-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Забезпечення екологічної безпеки у разі аварії на сухому сховищі відпрацьованого ядерного палива, спричиненої воєнними діями
Здобувач
Краснов Вячеслав Анатолійович,
Керівник Кондратенко Олександр Миколайович
Керівник Рашкевич Ніна Владиславна
Опонент Харламова Олена Володимирівна
Опонент Попович Василь Васильович
Рецензент Сидоренко Володимир Леонідович
Рецензент Цимбал Богдан Михайлович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет цивільного захисту України
Опис
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю – Технології захисту навколишнього середовища. Національний університет цивільного захисту України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, м. Черкаси, 2026.
Дисертаційна робота присвячена розробленню методики управління екологічною безпекою у разі аварії на сухому сховищі відпрацьованого ядерного палива (ВЯП), спричиненої воєнними діями, на основі розподілу пошуково-вимірювального ресурсу за пріоритетними зонами контролю, дистанційного та інструментального моніторингу, математичного моделювання і оцінювання екологічного ризику.
У першому розділі проаналізовано сучасний стан забезпечення екологічної безпеки сховищ ВЯП у світі та Україні. Встановлено, що чинні підходи орієнтовані переважно на штатну експлуатацію та проєктні аварії мирного часу, тоді як аварія внаслідок воєнних дій потребує врахування механічного пошкодження об'єкта, обмеженого доступу та неповноти первинної інформації. Обґрунтовано доцільність поєднання стаціонарних постів, мобільних лабораторій, геоінформаційних інструментів і БпЛА.
У другому розділі систематизовано небезпечні чинники аварійного впливу: механічне пошкодження контейнерів, порушення тепловідведення, утворення радіоактивного пилу й аерозолів, забруднення ґрунту та обмеження доступу. Обґрунтовано систему критеріїв оцінювання стану екологічної безпеки за радіаційними, середовищними, просторовими, часовими та інформаційно-вимірювальними показниками. Визначено шляхи поширення радіоактивного забруднення: атмосферне перенесення, поверхневий стік, міграція у ґрунті, потрапляння до водного середовища.
У третьому розділі розроблено математичну модель моніторингу стану навколишнього природного середовища. Задачу моніторингу сформульовано як пошуково-вимірювальну: зона можливого забруднення розглядається як об'єкт пошуку з невизначеним просторовим положенням, що уточнюється на основі апріорних та апостеріорних ймовірностей, результатів БпЛА-обстеження та інструментальних вимірювань. Розроблено математичні закономірності розподілу пошуково-вимірювального ресурсу з урахуванням рівня небезпеки, доступності, площі покриття та очікуваної імовірності виявлення.
У четвертому розділі розроблено методику управління екологічною безпекою, що поєднує три функціональні блоки: аналітично-розрахунковий (визначення пріоритетних зон), пошуково-вимірювальний (БпЛА-обстеження, наземний та лабораторний контроль) і управлінський (класифікація стану ділянок, вибір природоохоронних заходів, перевірка їх результативності).
У п'ятому розділі проведено розрахунково-сценарну перевірку за чотирма сценаріями. Встановлено, що у трьох сценаріях коефіцієнт охоплення небезпечних ділянок становить 1,00. За тривалості БпЛА-обстеження близько 20 хв досягається імовірність виявлення аномалії 0,84 та зменшення інформаційної невизначеності не менше ніж на 50 %. Після виконання природоохоронних заходів інтегральний показник екологічної небезпеки зменшився з 0,65 до 0,37 (на 43 %).
У шостому розділі розроблено практичні рекомендації щодо організації моніторингу, визначення пріоритетних ділянок обстеження, планування маршрутів БпЛА та вибору природоохоронних заходів.
Наукова новизна: уперше розроблено математичну модель моніторингу стану довкілля у зоні впливу сухого сховища ВЯП в умовах воєнних дій та методику управління екологічною безпекою на основі трьох функціональних блоків; удосконалено систему оцінювання стану екологічної безпеки шляхом поєднання небезпечних чинників, критеріїв стану компонентів довкілля та показників інформаційної невизначеності.
Практичне значення: результати впроваджено у науково-дослідну діяльність Центру інформаційно-аналітичного та технічного забезпечення моніторингу об'єктів атомної енергетики НАН України та КП ХМР «Санітарно-екологічний центр».
Дата реєстрації
2026-07-13
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-13 / 2026-08-28
