Реєстраційний номер
0826U003538, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
10-07-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Вплив технологічних режимів та методів хімічної обробки охолоджуючої води рівненської атомної електростанції на структурно-функціональні зміни водної екосистеми р. Стир.
Здобувач
Кузнєцов Павло Миколайович,
Керівник Бєдункова Ольга Олександрівна
Опонент Юрасов Сергій Миколайович
Опонент Строкаль Віта Петрівна
Опонент Пічура Віталій Іванович
Рецензент Ліхо Олена Антонівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет водного господарства та природокористування
Опис
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 101 – Екологія в галузі знань 10 – Природничі науки. Національний університет водного господарства та природокористування, Рівне, 2026.
Дисертаційна робота присвячена комплексному дослідженню впливу технологічних режимів і методів хімічної обробки охолоджуючої води Рівненської АЕС на гідрохімічні, гідробіологічні та екологічні характеристики водної екосистеми р. Стир. Актуальність дослідження визначається необхідністю вдосконалення наукових підходів до оцінки впливу атомної енергетики на водні екосистеми в умовах тривалої експлуатації енергетичних об’єктів. Встановлено зростання кількості наукових досліджень після 2000 року (понад 65–70% публікацій), із домінуванням напрямів, пов’язаних із тепловим впливом, гідрохімічними змінами та біоіндикацією. Визначено, що водозабір для системи охолодження може досягати 30% витрати річки, тоді як скид зворотних вод становить до 8,8%, формуючи локальний гідрологічний вплив низької інтенсивності (G = 0–33%). Підвищення температури води в зоні впливу становить у середньому 1,07±0,64 °С і супроводжується зниженням концентрації розчиненого кисню на 0,47±0,13 мг/дм³. Показано, що водно-хімічний режим формується процесами випаровування та реагентної обробки (H₂SO₄ і ОЕДФ), що змінює рівновагу карбонатної системи. Значення рН зворотних вод становлять 8,3–8,7 од., концентрації реагентів не перевищують нормативів, а високий кореляційний зв’язок між показниками до і після скиду свідчить про відсутність істотного порушення гідрохімічної структури води. Перевищення ГДК за N–NH₃, NO₂⁻, ХСК, Cu, Fe і Cd виявлено як до, так і після скиду, що підтверджує їх природне або інше антропогенне походження. Органічне забруднення характеризується співвідношенням БСК₅:ХСК 0,05–0,11, що свідчить про домінування важкорозкладної органічної речовини. Встановлено високий рівень узгодженості показників органічного забруднення до і після скиду (r = 0,90–0,99; p < 0,001). Температура води є ключовим фактором формування органічного забруднення, пояснюючи до 100% варіації значень окремих показників. Біологічне забруднення системи охолодження характеризується загальним мікробним числом 10³–10⁷ КУО/см³ та чисельністю водоростей 300–400 тис. клітин/см³. Водночас бактеріологічні показники зворотних вод відповідають нормативним вимогам і не створюють санітарно-епідеміологічної небезпеки. Результати біотестування підтвердили відсутність токсичності зворотних вод (І клас токсичності). Інтегрована оцінка впливу (EQ = 4,29–4,69) засвідчила помірний рівень екологічного навантаження, причому внесок більшості забруднювачів є незначним, а для Fe і ХСК не перевищує нормованих значень. Встановлено істотну трансформацію фітопланктону: чисельність, біомаса та видове різноманіття зменшуються, індекс сапробності зростає з 1,96 до 2,61, що відповідає переходу від β-мезосапробного до β–α-мезосапробного стану. Коефіцієнт подібності становить 0,44. Гідрохімічна оцінка засвідчила стабільний стан водної екосистеми: УЕІ = 2,2–2,3, ІЗВ = 0,98–1,00, КІЗ = 39, що відповідає ІІ класу якості вод («чисті–забруднені води»). Основний внесок у забруднення здійснюють Fe і N–NH₃. Оцінка забруднення важкими металами показала, що середні значення інтегральних показників PCi-H = 0,156, PCi-D = 0,147, PCi-F = 0,421 відповідають І класу якості води, а домінуючими забруднювачами є Cd, Cu. Доведено, що вплив скидів зворотних вод Рівненської АЕС має локальний, переважно модифікуючий характер, проявляється у зміні інтенсивності природних процесів, біологічної продуктивності та структури угрупувань, але не спричиняє критичного погіршення гідрохімічного стану р. Стир. Обґрунтовано екосистемно-орієнтований підхід до управління впливом, що передбачає адаптивне регулювання режимів скиду, просторово-часовий моніторинг, контроль пріоритетних забруднювачів (Cd, Cu) та врахування температурного чинника як ключового модифікатора екологічних процесів.
Дата реєстрації
2026-07-13
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-13 / 2026-07-23
