Реєстраційний номер
0826U003551, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
15-09-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Покращення результатів лікування та якості життя пацієнтів з вестибулярними шваномами на основі залучення новітніх технологій
Здобувач
Єгоров Микола Володимирович,
Керівник Федірко Володимир Олегович
Опонент Потапов Олександр Олександрович
Опонент Смоланка Володимир Іванович
Рецензент Білошицький Вадим Васильович
Рецензент Васюта Віра Анатоліівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державна установа "Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова Національної академії медичних наук України"
Опис
Єгоров М.В. Покращення результатів лікування та якості життя пацієнтів з вестибулярними шваномами на основі залучення новітніх технологій. — Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 222 – Медицина, галузь знань 22 «Охорона здоров'я». Державна установа «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України», Київ, 2026.
Актуальність теми. Вестибулярні шваноми (ВШ) — одні з найпоширеніших пухлин мосто-мозочкового кута; частота їх виявлення зростає завдяки широкому застосуванню МРТ, однак в Україні зберігається тенденція до пізньої діагностики, тому переважають великі та гігантські пухлини. Мікрохірургія залишається основним методом лікування симптомних, прогресуючих і великих ВШ, проте функціональні результати залишаються варіабельними через відсутність уніфікованої шкали оцінки ступеня резекції та чіткого персоналізованого алгоритму операції. Спеціалізовані опитувальники якості життя (ЯЖ) PANQOL і Mayo VSQOL до цього дослідження не були адаптовані й валідизовані для україномовної популяції, що обмежувало їх клінічне застосування. Окремої уваги потребує оптимізація тактики лікування ВШ, поєднаної з гідроцефалією (ГЦ).
Мета роботи — покращення результатів лікування та якості життя пацієнтів з ВШ шляхом розробки персоналізованого алгоритму хірургічного лікування та залучення новітніх технологій.
Методи дослідження. Дослідження виконано на базі відділення субтенторіальної нейроонкології ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України» та відділу мікрохірургії вуха і отонейрохірургії ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України» на основі ретроспективно-проспективного аналізу трьох груп пацієнтів: I (2001–2016 рр., n=474) — традиційна хірургічна методика; II (2017–2024 рр., n=355) — оновлена, персоналізована мікрохірургічна техніка; III — група динамічного спостереження (n=87). У більшості пацієнтів обох груп виявлено великі пухлини (Koos III–IV): 94,5% у групі I та 89,9% у групі II; відмінність у частці малих пухлин не була статистично значущою. Для стандартизації оцінки радикальності розроблено оригінальну шкалу ступеня резекції ВШ (СРВШ), що базується на якісних інтраопераційних критеріях і включає три ступені видалення: тотальне, субтотальне та часткове. ЯЖ оцінювали за опитувальниками PANQOL, Mayo VSQOL, SF-36, QLQ-C30 та BN20, попередньо здійснивши крос-культурну адаптацію й валідизацію україномовних версій PANQOL і Mayo VSQOL відповідно до міжнародних рекомендацій. Окремо проаналізовано когорту з 76 пацієнтів із ВШ у поєднанні з ГЦ, розподілених на шість клінічних груп залежно від типу ГЦ, клінічної симптоматики та обраної лікувальної тактики.
Результати. У групі II порівняно з групою I досягнуто достовірно кращого збереження функції лицевого нерва (House–Brackmann I–II у 59,4% проти 11,4%, p<0,001), вищої частки тотального видалення пухлини (44,0% проти 32,9%) та нижчої частоти рецидивів і продовженого росту (6,2% проти 21,3%, p<0,001). Анатомічне збереження кохлеарної порції досягнуто у 49,5% пацієнтів зі збереженим до операції слухом. За опитувальником PANQOL загальний бал зріс на 11,1% — найвиразніше у доменах болю, функції лицевого нерва та загального стану здоров'я, у II групі порівняно з I; за Mayo VSQOL — на 32,2%, переважно за доменами запаморочення, шуму у вусі та соціального функціонування. Обидва опитувальники продемонстрували високу внутрішню узгодженість (α Кронбаха 0,91–0,95) і достатню чутливість до клінічних змін.
У когорті пацієнтів із ВШ сполученою з ГЦ визначено диференційований алгоритм лікування залежно від типу ГЦ; значуще покращення функціонального стану за шкалою Карновського досягнуто у 89,5% хворих.
Висновки. Розроблений персоналізований підхід до передопераційного планування та мікрохірургічного видалення ВШ забезпечує достовірне підвищення радикальності резекції, покращення функціональних результатів щодо збереження лицевого та кохлеарного нервів, а також зниження частоти рецидивів порівняно з традиційною технікою. Розроблено та впроваджено в роботу шкала ступеню видалення ВШ. Застосування цих підходів супроводжується достовірним покращенням ЯЖ пацієнтів за опитувальниками PANQOL та Mayo VSQOL. Валідизовані україномовні версії цих опитувальників придатні для стандартизованої оцінки ЯЖ пацієнтів із ВШ у клінічній практиці та наукових дослідженнях. Запропоновано диференційований алгоритм лікування ВШ у поєднанні з різними типами ГЦ з урахуванням клінічних проявів та ASA, що покращує результати лікування.
Ключові слова: вестибулярна шванома, мікрохірургічне видалення, персоналізована мікрохірургічна техніка, шкала СРВШ, ступінь резекції пухлини, лицевий нерв, вестибуло-кохлеарний нерв, якість життя, PANQOL, Mayo VSQOL, крос-культурна адаптація та валідизація, гідроцефалія, шкала House–Brackmann, шкала Карновського.
Дата реєстрації
2026-07-14
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-14 / 2026-09-17
