Реєстраційний номер
0826U003557, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
06-08-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Оптимізація технології вирощування пшениці м’якої озимої в умовах Лівобережного Лісостепу України
Здобувач
Палазюк Богдан Олександрович,
Керівник Юрченко Світлана Олександрівна
Опонент Рожков Артур Олександрович
Опонент Цилюрик Олександр Іванович
Рецензент Баган Алла Василівна
Рецензент Олепір Роман Вікторович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Полтавський державний аграрний університет
Опис
Дисертаційна робота присвячена науковому обґрунтуванню та практичній оцінці ефективності біостимуляторів як складової оптимізації технології вирощування пшениці м’якої озимої в умовах Лівобережного Лісостепу України.
Дослідження проводили у 2022–2025 рр. у двох локаціях Полтавського району, Полтавської області: на території науково-виробничого центру селекції та насінництва польових культур Навчально-наукового інституту агротехнологій, селекції та екології Полтавського державного аграрного університету та в Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції імені М. І. Вавилова Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН України.
Узагальнення даних за роки досліджень показало, що агрокліматичні умови характеризувалися нерівномірністю розподілу опадів упродовж вегетації та контрастністю режимів зволоження; критичним для формування врожайності в умовах зони був період квітень–травень, який мав вплив на рівень продуктивності в умовах досліджень.
Досліджено реакцію трьох сортів пшениці м’якої озимої Манжелія, Богдана, Алтіго на застосування біостимуляторів різного походження за різних способів використання. Оцінено вплив досліджуваних елементів технології на продуктивність, показники якості зерна, а також економічну й енергетичну ефективність вирощування.
Встановлено, що передпосівна обробка насіння біостимуляторами на основі мікроорганізмів підвищувала продуктивність посівів пшениці м’якої озимої. Найефективнішим і найбільш стабільним за роками та сортами був варіант застосування біопрепарату БіоФосфор® (на основі Bacillus megaterium, B. amyloliquefaciens, Trichoderma harzianum), який забезпечив статистично достовірну прибавку врожайності 0,29–0,45 т/га. Препарат Органік-Баланс® (на основі консорціуму бактерій: Bacillus velezensis (Bacillus subtilis), Agrobacterium pusense (Azotobacter chroococcum), Paenibacillus polymyxa, Enterococ- cus hirae (Enterococcus faecium), Lactobacillus delbrueckii sp. bulgaricus) також забезпечував достовірний приріст урожайності на 0,17–0,24 т/га (4,3−6,3 %). Серед сортів найвищий рівень урожайності у досліді за роки досліджень формував сорт Алтіго, який перевищував інші сорти на 0,15–0,18 т/га. Формування показників якості зерна визначалося переважно умовами року, сортові особливості істотно впливали на вміст білка та сирої клейковини, тоді як застосування біопрепаратів загалом не забезпечувало стабільних статистично достовірних змін показників якості та не призводило до підвищення класності зерна.
Доведено, що позакореневе внесення біостимуляторів на основі мікроорганізмів у фазу весняного кущення забезпечувало приріст продуктивності. Прибавка урожайності до контролю становила 0,51–0,68 т/га (7,2–8,7 %), максимальний ефект забезпечував Граундфікс®. Найкращі показники якості зерна в узагальненні формував сорт Алтіго. При цьому підвищення врожайності не супроводжувалося погіршенням показників якості зерна.
Показано, що застосування біостимуляторів на основі гумінових речовин Відновлення® та БіоСтимікс® без фону мінерального підживлення характеризувалося приростом урожайності 0,17–0,43 т/га (4,4–8,7 %). Водночас поєднання гумінових біостимуляторів з азотним живленням (N68) забезпечувало приріст урожайності до контролю 1,45–1,64 т/га (29,5–42,7 %), а відносно варіанта лише з азотним живленням – 0,37–0,59 т/га (7,6–12,1 %). За показниками якості максимальний вміст білка та сирої клейковини забезпечував варіант із внесенням азотного живлення, тоді як поєднання азоту з біостимуляторами на фоні зростання урожайності супроводжувалося зниженням масової частки білка і клейковини.
Економічна оцінка засвідчила доцільність використання біопрепаратів за умови оптимального співвідношення додаткових витрат і приросту продукції. За практично однакових виробничих витратах застосування передпосівної обробки насіння (22,9–23,4 тис. грн/га) максимальний економічний ефект забезпечував БіоФосфор®, де рентабельність зростала до 28,7–29,9 %, а чистий дохід – до 6600,42–6888,67 грн/га.
Позакореневе застосування у фазу кущення найвищу економічну ефективність забезпечували БіоФосфор® та Граундфікс®: додатковий чистий дохід становив 3 039–3 819 грн/га, а приріст рентабельності – 8,0–12,0 % порівняно з контролем; сорт Алтіго забезпечував найвищу окупність технології (151–155 %).
Застосування біостимуляторів на основі гумінових речовин Відновлення® та БіоСтимікс® найбільш економічно виправдане у поєднанні з азотним підживленням: чистий дохід становив 18 810,21–19 102 грн/га (сорт Манжелія) та 19 428–19 818 грн/га (сорт Алтіго) за рентабельності 90–93 %.
Енергетична оцінка підтвердила доцільність застосування біостимуляторів різного походження у технології вирощування за рахунок приросту валової енергії врожаю. В разі передпосівної обробки насіння коефіцієнт енергетичної ефективності зростав до 1,46 (приріст 10,2 %), а середній приріст енергії у вирощеній продукції становив 3,6 ГДж/га.
Дата реєстрації
2026-07-14
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-14 / 2026-09-04
