Дисертація доктора філософії. Пайдаркіна Анастасія Петрівна. Особливості будови брижі тонкого кишківника та його лімфоїдного компоненту в нормі і при спайковому процесі у щурів (анатомо-експериментальне дослідження)

Реєстраційний номер

0826U003565, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

07-07-2026

Статус

Наказ про видачу диплома

Назва роботи

Особливості будови брижі тонкого кишківника та його лімфоїдного компоненту в нормі і при спайковому процесі у щурів (анатомо-експериментальне дослідження)

Здобувач

Пайдаркіна Анастасія Петрівна,

Керівник Кущ Оксана Георгіївна
Опонент Шаторна Віра Федорівна
Опонент Білаш Сергій Михайлович
Рецензент Григорова Наталя Володимирівна
Рецензент Новосад Наталія Василівна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Запорізький національний університет

Опис

З даними ВООЗ спайки виникають значно частіше, як ускладнення після хірургічних втручань (83%), у порівнянні з іншими типовими післяопераційними ускладненнями (грижі, інфекції, тромбоемболія) За останніми даними МОЗ України спайкова хвороба займає 3-е місце за поширеністю в Україні внаслідок воєнних дій. Вікові зміни, запальні процеси, дисбактеріоз, хірургічні втручання є наслідками дії різноманітних фізичних і хімічних факторів, які призводять до змін в будові та функціонуванні компонентів очеревини з подальшим ремоделюванням її окремих гістологічних структур. Мета: дослідити особливості будови брижі тонкого кишківника та його лімфоїдного компоненту в нормі та при спайковому процесі у щурів. Завдання: 1. Оцінити поведінку тварин з експериментальним спайковим процесом. 2. Дослідити морфологічні параметри щурів, брижі тонкого кишківника в нормі і при спайковому процесі. 3. Проаналізувати морфометричні параметри спайок черевної порожнини тварин досліджуваної групи. 4. Описати розміри, топографію і кількість молочних плям в брижі тонкого кишківника в нормі і при спайковому процесі. 5. Дослідити загальну кількість і топографію лімфоцитів, PNA+ -імунологічно незрілих лімфоцитів і SBA+ -В-лімфоцитів в брижі тонкого кишківника в нормі і при спайковому процесі. 6. Виявити PNA+ - і LCA+ - антигенпрезентуючі клітини, дослідити їх топографію і кількість в брижі тонкого кишківника в нормі і при спайковому процесі. 7. Дослідити площу колагенових волокон Іго і ІІІ-го типів в брижі тонкого кишківника в нормі і при спайковому процесі в співвідношенні з кількістю фібробластів. 8. Ідентифікувати SBA+ -ConA+ -В1- лімфоцити від SBA+ -В-лімфоцитів, дослідити їх кількість і топографію. 9. Проаналізувати кореляційні взаємозв’язки між морфометричними показниками брижі тонкого кишківника при експериментальному спайковому процесі. Всі тварини були поділені на три групи. І-а група – інтактна. ІІ-а група – контроль, тваринам якої одноразово вводили 0,5 мл 0,9% розчин хлориду натрію. Для моделювання спайкового процесу тваринам ІІІ-ої експериментальної групи внутрішньоочеревинно вводили 0,5 мл 20% суспензії тальку, після чого тварини виводилися з експерименту на 7-у, 14-у і 21-у добу після ін’єкції. Розтин і забір матеріалу для подальших досліджень виконувалися в умовах анестезії з дотриманням нормативів Конвенції з біоетики Ради України і Європи. Для досягнення поставлених задач нами були задіяні фізіологічний, анатомічний, гістологічний, морфометричний, лектингістохімічний методи, також імпрегнація сріблом за методикою Лейдлоу, мікроденситометрія із використанням цифрових зображень і програмного забезпечення ImageJ, світлова мікроскопія, мікрофотографування, математичний, статистичний, кореляційний метади. Застосовувалися також методики спостереження, планіметричний, візуалізація молочних плям розчином пікринової кислоти, фарбування зразків за стандартною методикою гематоксиліну і еозину, застосування панелі лектинів з бензидиновою та нафтоловою системами візуалізації для ідентифікування імунокомпетентних клітин В ході експерименту виявлено, що в нормі тварини зазвичай добре адаптуються і активно досліджують територію. В тварин спостерігається нормальна інтенсивність грумінгу, відмічається графік харчування і пиття з нормальною, характерною для здорових особин, періодичністю. В тварин експериментальної групи вже на 7-му добу спостерігалися значні зміни їх поведінкових реакцій. У тварин переважав малорухливий спосіб життя, вони стали сонними, млявими і в основному перебували в темних кутках. На 21- у добу був відзначений неохайний зовнішній вигляд щурів, тобто цикл грумінгу порушується. До цих симптомів додається здуття живота, що супроводжується асиметрією черева. Велика частина їжі залишається недоторканною, що свідчить про зникнення апетиту і порушення процесу травлення. Встановлено, що розвиток спайкового процесу корелює із зниженням індексу маси тіла. Існуючі методи забору плівкового матеріалу і отримання плівкових препаратів на сьогоднішній момент вимагають доопрацювання і удосконалення. На фото провемонстрований спосіб забору зразків брижі тонкого кишківника, після чого матеріал обережно переносилися на підготовлену продезінфіковану поверхню тонкого пінопласту розмірами 1×1 см задля запобігання скручування специфічної тонкої структури плівкового матеріалу. Перебіг експериментального спайкового процесу характеризуються прогресуючим ремоделюванням тканин брижі тонкого кишківника і утворенням фіброзних структур. На 7-й день фібринові структури тонкі і однорідні, у вигляді біолого нальоту на поверхні тканини. На 14-й день характеризуються як тверді, щільні і зернисті утворення в вигляді лусочок. На 21-й день після введення тальку набувають хрящеподібної структури і містять тверді неоднорідні конгломерати.

Дата реєстрації

2026-07-14

Додано/оновлено в НРАТ

2026-07-14 / 2026-08-05