Дисертація доктора філософії. Пилипів Наталія Іванівна. Формування кормової продуктивності новостворених сінокосів залежно від видового складу, удобрення та обробки Органік Балансом в умовах Лісостепу Західного.

Реєстраційний номер

0826U003569, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

14-07-2026

Статус

Захищена

Назва роботи

Формування кормової продуктивності новостворених сінокосів залежно від видового складу, удобрення та обробки Органік Балансом в умовах Лісостепу Західного.

Здобувач

Пилипів Наталія Іванівна,

Керівник Дзюбайло Андрій Григорович
Опонент Сеник Іван Іванович
Опонент Бугайов Василь Дмитрович
Рецензент Марцінко Тарас Іванович
Рецензент Бегей Степан Семенович

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Інститут сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України

Опис

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що виявляється у виявленні закономірностей формування кормової та енергетичної продуктивності бобово-злакової травосумішки новоствореного сінокосу за підбором найбільш продуктивних бобових компонентів, оптимальних доз мінеральних добрив та підживлення вегетуючого травостою біопрепаратом Органік Баланс. Структура дисертації зумовлена логікою дослідження, поставленими завданнями і складається зі вступу, шести розділів, висновків до розділів, висновків до дисертації, рекомендацій виробництву, списку використаних джерел та додатків. У першому розділі кваліфікаційної праці «Роль антропогенних факторів у підвищенні кормової продуктивності новостворених сінокосів» (огляд наукової літератури) розкрито роль підбору бобових компонентів для бобово-злакових травосумішок, встановлення оптимальних доз мінеральних добрив та підживлення вегетуючого травостою біопрепаратом Органік Баланс у підвищенні кормової продуктивності бобово-злакових травосумішок новостворених сінокосів. У другому розділі «Методика і умови проведення досліджень» описано ґрунтово-кліматичні умови Лісостепу Західного, визначено гідротермічні показники вегетаційного періоду, подано схеми дослідів та наведено методики проведення досліджень. У третьому розділі «Особливості росту і розвитку багаторічних трав у багатокомпонентних бобово-злакових травосумішках новоствореного сінокосу» встановлено, що найбільша щільність травостою (1237 і 1234 шт. на 1 м2) спостерігалася у травосумішках де разом зі злаками грястицею збірною, пажитницею багаторічною і тимофіївкою лучною висівалися бобові ‒ конюшина гібридна і лядвенець рогатий та конюшина лучна і конюшина гібридна. У бобово-злаковому травостої першого укосу переважали злакові трави ‒ 800–879 шт./м2 або 67,6–72,8 %, тоді як бобових ‒ лише 255‒355 шт. або 23,2–28,8 %. Ця ж тенденція збереглася і в другому укосі. Позакореневе підживлення травостою біопрепаратом Органік Баланс, яке проводили на початку виходу в трубку злаків, практично не впливало на щільність травостою. Найбільш сприятливі умови для кущення злакових трав, як показали наші дослідження, знаходяться при удобренні бобово-злакової травосумішки повними мінеральними добривами з розрахунку N60Р60К90, галуження бобових – при удобренні Р60К90. Додаткове внесення азотних добрив 30 і 60 кг д.р. на 1 га знижувало відсоток пагонів бобових трав у загальній щільності бобово-злакового травостою з 33,3–44,7 % до 17,4‒26,9 %. Найбільшу висоту у фазі укісної стиглості в першому і другому укосах серед злакових трав мала грястиця збірна (83,6 і 53,7 см), серед бобових конюшина лучна (61,0 і 52,3 см). Внесені з весни повні мінеральні добрива N60Р60К90 і позакореневе підживлення вегетуючих рослин біопрепаратом Органік Баланс підвищували їх висоту до 95,0 і 64,3 см. Оптимальні умови для росту і розвитку злакових трав складалися у травосумішці з конюшиною лучною і лядвенцем рогатим. У врожаї зеленої маси першого укосу вони займали 68,9–78,9 %, а у середньому за три роки 72,9 %. Найбільше бобових (47,0‒55,1 %, або 49,1 у середньому за три роки) спостерігалось на ділянках удобрених Р60К90. При додатковому внесенні з весни 30 і 60 кг/га азоту на фоні Р60К90 частка бобових трав у сумарному урожаї зеленої маси знижувалась до 21,1 і 14,6 %. Залежно від складу травосумішки у загальній масі бобових трав листки складали 28,0–29,4 %, стебла 56,3–58,5 % і на суцвіття 13,6‒14,3 %. Найбільша облиственність бобових трав (29,4 %) спостерігалася на ділянках, де з бобових висівалися конюшина лучна і конюшина гібридна. Подібна тенденція спостерігалася і у ІІ укосі. Внесені з весни мінеральні добрива позитивно впливали на облиственність трав. До того ж, найбільша облиственність як злакових (29,9 %) так і бобових (29,4 %) трав відзначалась на ділянках удобрених повними мінеральними добривами з розрахунку N30Р60К90. Дальше підвищення дози азоту до 60 кг/га знижувало частку листя у обох видах трав. Позакореневе підживлення бобово-злакового травостою біопрепаратом Органік Баланс підвищувало облиственність трав на всіх варіантах основного удобрення. Структура врожаю новоствореного сінокосу змінювалась залежно від тривалості використання. Якщо в перший рік використання облиствленість бобових трав коливалася в межах 35,6–38,0 %, то в другий – зменшилася до 21,9–26,4 % і на третій – до 21,2–25,4 %.Найбільшу площу листкової поверхні в середньому за три роки досліджень (34,6 тис. м2) формував сінокіс, в якому крім злакових трав грястиці збірної, тимофіївки лучної і пажитниці багатоукісної висівались конюшина гібридна і лядвенець рогатий. Додаткове внесення в підживлення азоту 60 кг д.р./га на фоні фосфорно-калійного удобрення посилює асиміляційну поверхню на 71,4 % порівняно до контролю і на 27,7 % порівняно з удобренням Р60К90. У злакових трав найбільша площа листкової поверхні в середньому за три роки (31,8 тис. м2/га) формується при удобренні N60Р60К90, у бобових (5,9 тис. м2/га) – при Р60К90.

Дата реєстрації

2026-07-14

Додано/оновлено в НРАТ

2026-07-14 / 2026-07-15