Реєстраційний номер
0826U003574, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
03-08-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Стратегія нарощення інвестиційного потенціалу в умовах антикризового управління національною економікою
Здобувач
Тарчинець Олексій Сергійович,
Керівник Маргасова Вікторія Геннадіївна
Опонент Гавловська Наталія Іванівна
Опонент Худолей Вероніка Юріївна
Рецензент Мініна Оксана Валеріївна
Рецензент Кичко Ірина Іванівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет "Чернігівська політехніка"
Опис
У дисертації обґрунтовано теоретичні та методичні положення, а також поглиблено прикладні аспекти формування стратегії нарощення інвестиційного потенціалу в умовах антикризового управління національною економікою.
Метою дослідження є поглиблення теоретико-методичних положень та розробка практичних рекомендацій щодо формування стратегічних основ нарощення інвестиційного потенціалу в умовах антикризового управління національною економікою.
Об’єктом дослідження є процес формування стратегії нарощення інвестиційного потенціалу в умовах антикризового управління національною економікою.
Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні аспекти нарощення інвестиційного потенціалу в умовах антикризового управління національною економікою.
Актуальність теми дослідження полягає у тому, що сучасні реалії функціонування економічної системи України через умови воєнного стану супроводжуються посиленим впливом негативних факторів, а це потребує формування та впровадження ефективних інструментів антикризового управління. Це зумовлює об’єктивну необхідність нарощення інвестиційного потенціалу як ключового засобу стабілізації макроекономічних процесів та фінансування в подальшому післявоєнного відновлення національної економіки. За умов недостатності внутрішніх фінансових ресурсів країни зростання інвестиційного потенціалу може розглядатись як провідний інструмент антикризового управління, здатний мінімізувати деструктивний вплив економічних наслідків війни та подолати сучасні виклики геополітичної нестабільності.
В дисертаційному дослідженні удосконалено науково-теоретичні засади ідентифікації функціонально-реляційної структури інвестиційного потенціалу, представленої як система, що складається з внутрішнього потенціалу, який поєднує інтелектуально-інноваційний, підприємницький, фінансово-економічний субпотенціали, бар’єрного потенціалу, який охоплює нормативно-регуляторний, екологічно-регенеративний, репутаційно-іміджевий субпотенціали, трансмісійного потенціалу, що включає інформаційно-мережевий, логістично-мобільний, інституційно-сервісний субпотенціали. Така структура представляє складну мережу прямих і зворотних зв’язків, в якій кожна складова має специфічне трансформаційне значення в цілісній динамічній моделі функціонування.
Автором удосконалено концептуальні основи функціонування інвестиційного потенціалу в системі антикризового управління, які було розкрито через деталізацію його функцій, а саме: акумуляція капіталу, алокація ресурсів, мультиплікація доходів, інституційна трансформація, санація та модернізація, а також визначення відповідного іструментарію державного управління, що дало можливість ідентифікувати інвестиційний потенціал національної економіки у якості ключового елемента антикризової системи управління.
У дисертації запропоновано методичний підхід до оцінювання стану інвестиційного потенціалу національної економіки, який відрізняється від вже відомих концепцій тим, що передбачає визначення інтегрального індексу інвестиційного потенціалу через величину чотирьох субіндексів, а саме: субіндексу ресурсного забезпечення, що характеризує стійкість економічного середовища та визначає основу інвестиційного потенціалу; субіндексу фінансової спроможності, що свідчить про внутрішню здатність економічної системи до розвитку та визначає рівень фінансової автономії національної економіки; субіндексу інвестиційної активності, який характеризує фактичну реалізацію інвестиційного потенціалу через оцінювання рівня перетворення фінансових ресурсів в матеріальні та нематеріальні активи; субіндексу інноваційного оновлення, який відображає якість інвестиційного потенціалу та свідчить про перспективу розвитку національної економіки.
Обґрунтовано стратегічні орієнтири удосконалення державного регулювання процесів формування та нарощення інвестиційного потенціалу національної економіки через формування спеціальної матриці, яка визначає для кожного напряму основний інструментарій, об’єкти впливу, показники ефективності, а також враховує виклики воєнного часу та перспективи подальшого повоєнного відновлення в умовах необхідності боротьби з кризовими проявами в економіці.
В дисертаційній роботі розроблено концептуальну модель управління інвестиційним потенціалом національної економіки задля його нарощення через визначення національних пріоритетів економічного розвитку.
В роботі запропоновано стратегічні напрями нарощення інвестиційного потенціалу національної економіки в умовах антикризового управління. До таких напрямів належать імплементація інвестиційно-інноваційної моделі відтворення капіталу, інституціоналізація системи страхування та гарантування захисту від воєнно-політичних ризиків, формування цифрової інфраструктури управління інвестиційними активами, удосконалення фіскально-монетарних інструментів стимулювання інвестицій, відновлення та модернізація критичної інфраструктури, розвиток внутрішнього ринку капіталу та інвестицій.
Дата реєстрації
2026-07-14
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-14 / 2026-08-14
