Реєстраційний номер
0826U003604, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
06-07-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Український мюзикл: жанрово-стильові виміри
Здобувач
Малюкова Наталія Володимирівна,
Керівник Зосім Ольга Леонідівна
Опонент Кравченко Анастасія Ігорівна
Опонент Щукіна Юлія Петрівна
Рецензент Вежневець Ірина Леонідівна
Рецензент Погребняк Галина Петрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв
Опис
Інтеграція українського мюзиклу у світовий контекст є свідченням відкритості жанру до глобальних мистецьких трансформацій. Водночас він є релевантною мистецькою платформою для формування національної культурної ідентичності. Завдяки творчій інкультурації жанру в Україні було створено низку високохудожніх творів, в яких світові музичні тренди було органічно поєднано з надбаннями національної культури. Дослідження їх жанрово-стильових особливостей дає можливість унаочнити трансформацію класичного канону в його взаємодії з фольклором та пісенною естрадою. Високий художній рівень українського мюзиклу дозволяє розглядати його кращі взірці як вагомий внесок у розвиток сучасної музичної культури. Разом із тим, в українському науковому дискурсі цей жанр й донині зберігає статус периферійного об’єкта, що зумовлює дефіцит фундаментальних розвідок щодо його жанрово-стильових контекстів. Метою дослідження є характеристика жанрово-стильових особливостей сучасного українського мюзиклу як оригінального мистецького явища національної культури.
У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження» було окреслено методологічне підґрунтя вивчення мюзиклу та характеристики його жанрово-стильових особливостей. Запропоновано дефініцію сучасного мюзиклу, який визначено як синтетичний жанр музично-театрального мистецтва першої чверті XXI століття, що поєднує музику, драматичну дію, хореографію, сценографію та мультимедійні технології. Відеопроєкції, цифрові ефекти, інтерактивні елементи та доповнена реальність разом із мистецькою інтермедіальністю розширюють межі класичного музично-театрального синтезу, забезпечуючи ефект повного занурення глядача у сценічну дію. Зазначено, що сучасний український мюзикл є національно маркованим, і головними маркерами виступають українська мова; тематика, що пов’язана з Україною, або ж українська рецепція сюжетів, що репрезентують світове культурне надбання; опора на національну музичну мову – фольклор та стильові шари української академічної й неакадемічної музики від бароко до сучасності. Встановлено, що музичний стиль трактується як багатовимірна категорія, яка відображає систему музично-виражальних засобів, принципи музичного мислення та індивідуально-авторські особливості творчості. У роботі запропоновано розглядати стиль як багаторівневу художньо-естетичну систему, де він є не лише сукупністю сталих ознак, а й формою індивідуалізованого художнього світобачення композитора, у якій відображаються його естетичні орієнтири, ціннісні настанови та способи інтерпретації культурної традиції.
У другому розділі дисертації «Жанр мюзиклу в українському культурно-мистецькому просторі» було здійснено осмислення українського мюзиклу як соціокультурного та мистецького феномену. Третій розділ «Жанрово-стильові виміри українських мюзиклів першої чверті XXI століття» є аналітичним, в якому охарактеризовано стильову палітру трьох провідних жанрових різновидів українського мюзиклу – бродвейський, фольклорний та дитячий.
Мюзикл “Екватор” Олександра Злотника» є прикладом інтеграції елементів західної моделі бродвейського мюзиклу та світової популярної музичної культури в український культурний контекст. Стильова багатошаровість – специфічна риса сучасного мюзиклу, і процес стилетворення в «Екваторі» відбувається відповідно до логіки авторського мислення та в контексті обраного жанру бродвейського мюзиклу.
Мюзикл «Жив собі пес…» Володимира Назарова» було осмислено в національній жанрово-стильовій парадигмі. Фольклоризм є однією із стильових домінант мюзиклу, що слугує маркером національного. Жанрова модель фольклорного мюзиклу, репрезентована твором «Жив собі пес…» В. Назарова, є найбільш показовою для українського музично-театрального мистецтва, оскільки апелює до традицій українського народного та професійного музичного театру.
У мюзиклі “Піноккія” Бориса Севастьянова» жанрово-стильові орієнтири формуються з урахуванням психологічних особливостей дитячої аудиторії, що зумовлює образну ясність драматургії, яскраву характеристику персонажів та виразну емоційну контрастність музичного матеріалу. Музичним маркером національного у мюзиклі «Піноккія» є лірична образна сфера, яка не лише відображає рефлексію головних героїв, а й виступає ретранслятором українського культурного коду, що ґрунтується на архетипних засадах національного мелосу.
Дата реєстрації
2026-07-15
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-15 / 2026-07-15
