Реєстраційний номер
0826U003605, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
31-08-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Правова охорона секретних винаходів як складова національної безпеки
Здобувач
Копил Ярослав Володимирович,
Керівник Андрощук Геннадій Олександрович
Керівник Тверезенко Олена Олексіївна
Опонент Яшарова Марія Миколаївна
Опонент Тарасенко Леонід Леонідович
Рецензент Вавженчук Сергій Ярославович
Рецензент Чомахашвілі Олена Шотаєвна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності Національної академії правових наук України
Опис
Копил Я.В. Правова охорона секретних винаходів як складова національної безпеки.
Дисертація є першим вітчизняним комплексним дослідженням, присвячене аналізу проблематики правового регулювання відносин щодо охорони секретних винаходів, визначення їх особливостей як складової національної безпеки.
Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що в умовах гібридної війни та трансформації сучасних підходів до забезпечення національної безпеки суттєво зростає роль невоєнних засобів забезпечення безпеки, серед яких важливе значення належить секретним винаходам.
Дисертація складається з трьох розділів: перший присвячений дослідженню теоретико-правових основ охорони секретних винаходів, у другому проаналізовано теоретико-правові аспекти секретних винаходів у сфері національної безпеки, третій містить аналіз правового регулювання відносин щодо охорони секретних винаходів в окремих зарубіжних державах.
У дисертації систематизовано та класифіковано ознаки правового режиму секретних винаходів, що відрізняють їх від інших видів винаходів; систематизовано ознаки правових режимів секретних винаходів, службових винаходів та комерційних таємниць (ноу-хау), виявлено їх загальні та особливі ознаки.
Обґрунтовано положення щодо дуалістичної правової природи секретних винаходів, які одночасно є об’єктами права інтелектуальної власності та елементом механізму забезпечення національної безпеки держави, що зумовлює необхідність формування їх спеціального правового режиму.
Надано авторське визначення поняття «складова національної безпеки».
Встановлено, що секретні винаходи за своєю правовою природою є обмежено оборотоздатним об’єктом інтелектуальної власності. Показано, що специфіка правового режиму секретних винаходів передбачає необхідністьотримання погодження державного експерта з питань таємниць для здійснення майнових прав на секретні винаходи, існування законодавчих обмежень стосовно можливості розпоряджання майновими правами на них, зокрема у процесі стягнення прав на них у виконавчому провадженні, спадкуванні прав на секретні винаходи, здійснення внеску до статутного капіталу юридичної особи у вигляді майнових прав інтелектуальної власності, а також неможливість використання майнових прав на секретні винаходи як предмета застави. З’ясовано, що здійснення особистих немайнових прав на секретні винаходи обмежено.
Встановлено, що необхідною умовою здійснення майнових прав інтелектуальної власності на секретні винаходи є нерозголошення інформації про них. Обґрунтовано, що розголошення інформації про секретний винахід є підставою для застосування юридичної відповідальності до винахідника та/або володільця патенту на секретний винахід.
Здійснено аналіз недоліків чинного законодавства щодо охорони секретних винаходів, запропоновано підходи щодо удосконалення правового регулювання секретних винаходів в Україні, що пов’язані із необхідністю забезпечення балансу інтересів володільців патентів на секретні винаходи та держави під час набуття та здійснення майнових прав інтелектуальної власності. З цією метою, зокрема запропоновано запровадити механізм обов’язкового періодичного перегляду рішень про засекречування винаходів, а також виплати компенсації за обмеження можливості реалізації майнових прав інтелектуальної власності на такі об’єкти у зв’язку з їх засекречуванням.
Доведено, що існуюча правова модель здійснення суб’єктивних майнових прав інтелектуальної власності спадкоємцями не враховує особливостей правового режиму охорони секретних винаходів, майнові права на які можуть входити до спадкового майна; у разі неможливості здійснення спадкоємцями своїх спадкових прав щодо такого об’єкта спадкування, з метою забезпечення балансу публічних та приватних інтересів запропоновано сплачувати спадкоємцю компенсацію за обмеження здійснення його суб’єктивних спадкових прав.
На підставі аналізу досвіду деяких іноземних держав щодо засекречування винаходів у сфері атомної енергетики, запропоновано закріпити на законодавчому рівні можливість засекречування в Україні патентів на винаходи, що стосуються атомної енергетики.
Обґрунтовано, що укладання та виконання двосторонніх міжурядових угод з державами–членами НАТО є правовим механізмом, який забезпечує не лише механізм обміну інформацією щодо секретних винаходів, а також формує правові передумови для їх подальшої комерціалізації без шкоди для національної безпеки учасників таких угод та чинних режимів таємності.
Дата реєстрації
2026-07-15
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-15 / 2026-09-29
