Реєстраційний номер
0826U003615, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
13-08-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Формування інтелектуального потенціалу регіону в системі забезпечення інноваційно-цифрової моделі розвитку
Здобувач
Сумара Артем Олександрович,
Керівник Крамаренко Ірина Сергіївна
Опонент Міненко Софія Іванівна
Опонент Шапошніков Костянтин Сергійович
Рецензент Дубинська Ірина Іванівна
Рецензент Іртищева Інна Олександрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова
Опис
У сучасних умовах глобальних трансформацій, стрімкого розгортання Індустрії 4.0 та переходу до концепцій наступного технологічного укладу, традиційні чинники економічного зростання територій поступово втрачають свій домінантний статус. На перший план виходять неосяжні, інтелектуальні ресурси, спроможні генерувати високу додану вартість завдяки створенню та дифузії інновацій.Дисертаційна робота присвячена обґрунтуванню теоретико-методичних засад і розробці формування інтелектуального потенціалу регіону в системі забезпечення інноваційно-цифрової модели розвитку. Головна увага дослідження зосереджена на пошуку важелів активізації внутрішніх знаннєвих резервів та побудові дієвої парадигми регіонального менеджменту, здатної конвертувати інтелектуальний капітал у реальні конкурентні переваги мезоекономічних систем. Узагальнення теоретико-методичного базису формування інтелектуального потенціалу в рамках інноваційно-цифрової моделі розвитку доводить, що досліджувана категорія є не статичним ресурсним пасивом, а динамічною відкритою системою, яка потребує безперервного стратегічного управління та гнучкого аналітичного вимірювання. Традиційне сприйняття цього феномену лише як сукупності наукових кадрів чи матеріально-технічної бази досліджень є застарілим і не відповідає викликам сучасності. Теоретична архітектоніка цього процесу спирається на глибинну інтеграцію концепцій «Суспільства 5.0» та моделей багатосторонньої взаємодії, таких як «Потрійна спіраль» та «Трикутник знань», які об'єднують вектори розвитку вищої освіти, цифрового підприємництва та регуляторної політики держави. Завдяки такій інтеграції забезпечується безперервний колообіг інформації, капіталу та технологій у регіональній екосистемі.
Методологічний контур дослідження засвідчує, що об'єктивна діагностика наявних прихованих резервів регіонів і підприємств вимагає рішучої відмови від універсалізму на користь комбінованих (інтегральних) підходів. Новітня методологія аналізу гармонійно поєднує жорсткі кількісні індикатори фінансової звітності й патентної активності з якісними параметрами накопичення людського капіталу, соціокультурного середовища та рівня інституційної синергії. Лише за умови такого комплексного охоплення стає можливим реальне оцінювання потенціалу територіальних систем. Оцінювання інтелектуальних систем завжди супроводжується методологічними труднощами через високий рівень їхньої нематеріальності. Проведений порівняльний аналіз виявив, що класичні вартісні методи є надто ретроспективними та неспроможними вловити відкладені ефекти. Вони фіксують лише поточні фінансові витрати чи історичну вартість активів, залишаючи поза увагою майбутню капіталізацію знань та приховані синергетичні зв'язки. Натомість інтегровані бальні інструменти типу системи збалансованих показників або матричного моделювання є проактивними й дозволяють чітко обгрунтувати стратегічний вибір інноваційного курсу. Вони дають менеджменту гнучкий інструмент для декомпозиції фінансових і некомерційних цілей, фокусуючи увагу на стратегічних перспективах розвитку. У сучасних умовах господарювання, що обтяжені високим рівнем невизначеності ризиків, критично важливим трендом стає цифровізація самого процесу аналізу. Традиційні підходи до збору інформації вручну вже не здатні забезпечити необхідну швидкість прийняття управлінських рішень у мінливому цифровому просторі. Ця проблема успішно вирішується шляхом впровадження хмарних аналітичних рішень, інструментів штучного інтелекту та великих масивів даних (Big Data). Застосування такого сучасного інструментарію мінімізує помилки ручного введення даних, прискорює аналітичні цикли, дає змогу проводити предиктивний аналіз у режимі реального часу та виявляти складні кореляції між рівнем розвитку інтелектуального капіталу та макроекономічними показниками регіону.
Сформовані в дисертації підходи створюють надійний теоретико-методологічний фундамент для модернізації регіональних інноваційних стратегій. Відмова від статичного оцінювання на користь проактивного моделювання та автоматизації аналітичних процедур за допомогою передових інформаційних технологій відкриває нові можливості для органів місцевого самоврядування та бізнес-структур. Практична імплементація запропонованої інноваційно-цифрової моделі забезпечить підвищення адаптивності вітчизняних регіональних систем, посилить їхній технологічний суверенітет та гарантуватиме стале економічне зростання навіть в умовах високої невизначеності.
Дата реєстрації
2026-07-15
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-15 / 2026-08-14
