Реєстраційний номер
0826U003623, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
23-07-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Вплив глобальних кіберзагроз на міжнародну конкурентоспроможність і економічну безпеку країн
Здобувач
Миронченко Дмитро Володимирович,
Керівник Сидоренко Катерина Вікторівна
Опонент Дячек Віталій Васильович
Опонент Костинець Юлія Володимирівна
Рецензент Побоченко Леся Миколаївна
Рецензент Прокоп'єва Аліна Анатоліївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет «Київський авіаційний інститут»
Опис
У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення й запропоновано нове розв’язання наукового завдання – обґрунтування теоретико-методичних засад та розроблення науково-практичних рекомендацій щодо підвищення міжнародної конкурентоспроможності й економічної безпеки країн в умовах зростання сучасних глобальних кіберзагроз, з урахуванням інституційних механізмів кіберстійкості, кібергігієни та етичного виміру управління цифровими ризиками. Доведено, що у цифровій економіці кіберризики набувають ознак економіко-інституційного шоку, який впливає на макроекономічну стабільність, стійкість критичної інфраструктури, якість ланцюгів створення доданої вартості та умов міжнародного контрактування через канали довіри й транзакційних витрат.
На основі систематизації наукових поглядів на еволюцію економічної безпеки обґрунтовано її сучасну багатовимірність, у межах якої цифрова інфраструктура, дані та довіра виступають ключовими ресурсами конкурентоспроможності. Сформовано аналітичне підґрунтя для переходу до основного вектора дослідження – оцінювання впливу кіберзагроз на міжнародну конкурентоспроможність і економічну безпеку країн через інституційну конвергенцію, кіберстійкість і стандартизацію «мінімальних контролів» у державному та приватному секторах.
Обґрунтовано, що інституційні системи кібербезпеки впродовж останнього десятиліття еволюціонують від логіки «захисту периметра» до парадигми кіберстійкості та Zero Trust, а рекомендаційні підходи дедалі частіше замінюються юридично зобов’язувальними вимогами до управління уразливостями, сегментації, журналювання та інцидент-репортингу. Розкрито економічну роль кібергігієни як «мікрофундаменту» міжнародної довіри, що знижує інформаційну асиметрію між контрагентами й здешевлює транскордонне контрактування. Показано значення публічно-приватних механізмів (CERT/CSIRT, ISAC/ISAO, SOC (див. дод. А)) та безпеки ланцюгів постачання (SBOM, SSDF, договірні SLA на виправлення уразливостей) як чинників, що прямо конвертуються у конкурентні переваги через зменшення каскадних ризиків та підвищення передбачуваності для інвесторів і партнерів.
Доведено, що етичний компонент у моделі виступає не декларативним елементом, а методологічним медіатором і модератором, який підсилює ефект кіберстійкості на міжнародну конкурентоспроможність через формування «премії довіри» (прозорість, приватність-by-design, підзвітність, недискримінаційність алгоритмів, постінцидентні розбори). Запропоновано науковий підхід до операціоналізації латентних конструкцій через систему показників (інтенсивність та суворість інцидентів, цифровізація й залежність від cloud/SaaS/IoT, метрики MTTD/MTTR, DR/BCP-спроможності, прозорість інцидентів і етичні індикатори), а також описано методи нормалізації та інтегрування (AHP/Delphi для ваг, PCA/SEM для верифікації структури індексу.
В межах дослідження здійснено прикладне застосування запропонованої логіки до України. Обґрунтовано, що в умовах тривалих шоків війни та високої інтенсивності гібридних загроз ключовою є трансформація безпекової парадигми в напрямі управління стійкістю складних систем і підтримання безперервності критичних послуг. Показано багатовимірну роль ІТ-сектору України як мультиплікатора кіберстійкості та елементу «економіки довіри» через кадровий потенціал, експорт кіберпослуг, розвиток кластерних екосистем, поширення мінімальних контролів у малі та середні підприємства та поглиблення державно-приватної взаємодії. Обґрунтовано науково-практичні рекомендації для державної політики мінімізації впливу глобальних кіберзагроз на економіку України, зокрема через інституціоналізацію прозорості, впровадження вимог до постачальників (SBOM/SSDF, SLA на CVE), масштабування Zero Trust у держсекторі, регулярні DR/BCP-тести, підтримку керованих сервісів безпеки для підприємництва, анти-DDoS/route-guard для критичних мереж та стандартизовані «мікропакети» контролів для пріоритетних секторів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні та інтеграції етико-довірчого виміру у модель впливу кіберзагроз на міжнародну конкурентоспроможність і економічну безпеку країн, а практичне значення – у можливості застосування рамки CCSI як аналітичного інструментарію для пріоритизації державних інтервенцій, моніторингу прогресу та підвищення передбачуваності національної економіки для міжнародних партнерів.
Дата реєстрації
2026-07-15
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-15 / 2026-08-13
