Реєстраційний номер
0826U003645, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
21-08-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Організаційно–економічне забезпечення управління цифровим розвитком підприємства.
Здобувач
Бондарчук Олександр Геннадійович,
Керівник Гребенник Наталя Григорівна
Опонент Жадько Костянтин Степанович
Опонент Череп Алла Василівна
Рецензент Орленко Ольга Михайлівна
Рецензент Грінченко Раїса Володимирівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Одеський національний економічний університет
Опис
Дисертацію присвячено обґрунтуванню організаційно-економічного забезпечення управління цифровим розвитком підприємства. Досліджено теоретичні, методичні та прикладні аспекти цифрового розвитку підприємства як об’єкта управління, розроблено методику оцінювання його цифрового профілю та запропоновано інструментарій підтримки рішень щодо вибору економічно доцільних цифрових змін. Актуальність зумовлена посиленням ролі цифрових технологій у забезпеченні конкурентоспроможності, адаптивності та стійкості підприємств, що для українських підприємств особливо важливо в умовах високої невизначеності й обмежених ресурсів, коли вирішальним є вибір рівня та напряму цифрових змін відповідно до реальних потреб, ресурсних можливостей, організаційної готовності та очікуваного економічного результату.
Систематизовано понятійно-категоріальні засади та уточнено співвідношення понять «оцифрування», «цифровізація», «цифрова трансформація» і «цифровий розвиток підприємства». Оцифрування розглянуто як базовий технічний рівень (переведення інформації у цифровий формат без зміни бізнес-процесів), цифровізацію — як якісну зміну бізнес-процесів у межах наявної бізнес-моделі, цифрову трансформацію — як стратегічний рівень зі зміною бізнес-моделі та способу створення вартості. «Цифровий розвиток підприємства» запропоновано як ширше поняття, що охоплює всі рівні змін. Обґрунтовано тріаду «оцифрування – цифровізація – цифрова трансформація» як ієрархічну, але не суто лінійну систему: кожний рівень спирається на попередній, проте не виникає автоматично внаслідок його досягнення.
Удосконалено зміст організаційно-економічного забезпечення як узгодженої системи організаційних умов, економічних складових та управлінських процедур, що забезпечують керованість переходу підприємства між рівнями цифрового розвитку. Дістали подальшого розвитку принцип цифрової достатності (цільовий рівень визначається відповідністю змін потребам, ресурсам і стратегічним цілям, а не максимумом цифровізації) та принцип доменної асинхронності (можливість нерівномірного розвитку окремих функціональних сфер, що потребує диференційованого підходу до вибору цифрових рішень).
Узагальнено науково-методичні підходи до оцінювання: наявні моделі цифрової зрілості та інтенсивності або мають переважно діагностичний характер, або складні у застосуванні, або слабко пов’язують результати з управлінським вибором. Проаналізовано стан цифрового розвитку підприємств України та ЄС; обґрунтовано інфраструктурний парадокс, за якого технічна наявність цифрових ресурсів не конвертується в якісні зміни без належних організаційних, управлінських та економічних передумов.
Запропоновано методику оцінювання на основі Композитного індексу цифрового розвитку підприємства (КІЦРП) — структурного розширення Digital Intensity Index. Скалярна форма дає загальну кількісну оцінку рівня, векторна — відображає структуру профілю за трьома рівнями тріади. Авторське перегрупування дванадцяти бінарних індикаторів DII за функціональною роллю у тріаді формує тривимірний цифровий профіль: однаковий загальний індекс може відповідати різним за структурою профілям із різними слабкими місцями та пріоритетами подальших змін. Розроблено інтерпретацію профілю через типологію, диференційовані референтні інтервали та експрес-діагностику з урахуванням розміру й специфіки підприємства.
Запропоновано Навігатор цифрового розвитку підприємства як організаційно-інструментальну складову забезпечення, що трансформує результати діагностики профілю в економічно обґрунтовані та організаційно здійсненні траєкторії змін. Його алгоритм передбачає перехід від експрес-діагностики до поглибленої доменної діагностики, визначення цифрових дефіцитів, формування множини допустимих траєкторій, застосування економічного фільтра та вибір пріоритетного напряму. Розроблено траєкторії Т0–Т4, вибір яких залежить від цифрового профілю, доменних дефіцитів, ресурсних обмежень, організаційних ризиків та економічної доцільності. Економічний фільтр на основі порівняльної оцінки результатів зіставляє вплив рішень на доходи, витрати, прибуток і рентабельність та відсікає економічно невиправдані рішення, розглядаючи цифровий розвиток не як самоціль, а як керований процес, підпорядкований економічній логіці діяльності.
Апробація на підприємствах із різними цифровими профілями підтвердила придатність інструментарію для оцінювання цифрового стану, виявлення розривів, формування траєкторій і вибору економічно обґрунтованого напряму змін. Результати впроваджено в діяльність ТОВ «Транспортна компанія Бласко», ТОВ «Дніпроресурс» та ТОВ «Компанія «Інфо Техно Сервіс», а також у навчальний процес Одеського національного економічного університету. За результатами дослідження опубліковано 18 наукових праць, зокрема 5 статей у фахових виданнях України та 13 публікацій у матеріалах конференцій.
Дата реєстрації
2026-07-16
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-16 / 2026-09-10
