Реєстраційний номер
0826U003647, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
09-08-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Комплексна оцінка наслідків затоплення долини річки Ірпінь
Здобувач
У_ Жофань --,
Керівник Ладика Марина Миколаївна
Опонент Шумигай Інна Вікторівна
Опонент Хірівський Петро Романович
Опонент Шевчук Лариса Миколаївна
Рецензент Строкаль Віта Петрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет біоресурсів і природокористування України
Опис
Затоплення частини долини нижньої течії річки Ірпінь, здійснене з метою захисту столиці від наступу ворожих військ, стало одним із ключових чинників антропогенної трансформації заплавної екосистеми. Зміна гідрологічного режиму спричинила комплекс екологічних наслідків. Насамперед вона призвела до зміни водного режиму території, структури заплавних біотопів, а також до змін режимів і процесів у ґрунтовому покриві та біоті. За таких умов особливої актуальності набуває проведення комплексної оцінки екологічного стану заплави та розроблення стратегічних підходів до її управління. Водночас сформована ситуація відкриває нові можливості для впровадження природоорієнтованих рішень у процесах відновлення постраждалих територій, підвищення їхньої екологічної стійкості та мінімізацію довгострокових наслідків антропогенного впливу. Мета дослідження полягала у комплексній оцінці наслідків тривалого затоплення долини річки Ірпінь внаслідок воєнних дій для обґрунтування природоорієнтованої концепції із сталого управління територією.
Слід відмітити, що на початку 2022 р., за офіційними даними Басейнового управління водних ресурсів Середнього Дніпра, рівень води в річці Ірпінь у підвідному каналі дамби коливався в межах 97,38–97,95 мБс. Натомість, у період з липня 2024 р. і до лютого 2026 р. позначки урізу води стабільно утримувалися на рівні близько 101 м (100,93–101,2 м). Таким чином, упродовж тривалого періоду глибина затоплення заплави в районі дамби становила приблизно 3 м. На інших ділянках цей показник був меншим і варіював від 0,4–0,5 м (пн.-сх. околиці с. Синяк, Т.2) до 1–2 м (околиці с. Демидів, Т.3, Т.4, поблизу мосту). Тривале підтримання такого гідрологічного режиму обумовило трансформацію усієї заплавної екосистеми.
Досліджено, що у березні 2022 р. площа водної поверхні за індексом MNDWI становила 2105,09 га, у травні 2022 р. – 1667,56 га, у серпні 2022 р. – 1068,64 га, а на початку листопада 2022 р. – 904,22 га. Це підтвердило поступове осушування заплави. Восени 2022 р. площа обводнення зменшилася на понад 39 % від початкових показників. Це відбулося за рахунок відкачування води в Київське водосховище, фільтрації у підґрунтові води та до прилягаючих територій, а також випаровування з водної поверхні й транспірації рослинністю.
Встановлено, що протягом 2023–2025 рр. площа водного дзеркала, визначена за індексом MNDWI, залишалася відносно стабільною і становила 1075,38 га – у 2023 р., 1076,90 га – у 2024 р. та 1157,50 га – у 2025 р. Такі коливання відбувалися внаслідок сезонних і кліматичних змін, зокрема варіації кількості опадів та гідрологічних умов території.
Водночас зафіксовано позитивну динаміку відновлення деревно-чагарникової рослинності. Площа класу «деревно-чагарникова рослинність (інтенсивна вегетація)» становила 22,62 га (1,1 %), що свідчить про відновлення фізіологічного стану дерев і чагарників після тривалого перезволоження. Зниження рівня затоплення сприяло відновленню аерації ґрунтів, активізації вегетаційних процесів та формуванню більш щільного рослинного покриву. Водночас площа класу «деревно-чагарникова рослинність (низька вегетація)» зросла на 84,90 га (4,3 %). Такі ділянки характеризуються пригніченим станом рослинності, частковим всиханням дерев і чагарників, а також формуванням перехідних фітоценотичних комплексів із поєднанням життєздатної і сухостійної рослинності.
Окрім того, відзначено скорочення площ земель без рослинного (трав’янистого) покриву на 61,45 га (3,1 %) та підтоплених ділянок – на 48,35 га (2,4 %). Такі зміни свідчать про поступову стабілізацію гідрологічного режиму, зменшення надлишкового зволоження та активізацію природних сукцесійних процесів. Особливо виразно ці тенденції проявляються на ділянках, які у 2022 р. були зайняті водною поверхнею. У міру відступання води відбулося їх поступове заростання трав’янистою рослинністю, що сприяло збільшенню площі класу «трав’янистий покрив» на 162,52 га (8,2 %). Зазначена динаміка свідчить про високий потенціал природного відновлення рослинного покриву на осушених ділянках заплави та поступове повернення території до більш стабільного екологічного стану.
Дата реєстрації
2026-07-16
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-16 / 2026-07-16
