Реєстраційний номер
0826U003653, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
18-09-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
«Біолого-екологічні особливості деревних рослин родини Rutaceae Juss. за інтродукції у Правобережному Лісостепу України»
Здобувач
Паращук Олександр Анатолійович,
Керівник Клименко Юрій Олександрович
Опонент Ковалевський Сергій Борисович
Опонент Гайдаржи Марина Миколаївна
Рецензент Смілянець Ніна Миколаївна
Рецензент Кушнір Наталія Василівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка Національної академії наук України
Опис
У дисертаційній роботі наведено результати комплексного вивчення біолого-екологічних особливостей та адаптивного потенціалу Tetradium daniellii (Benn.) T.G. Hartley в умовах інтродукції у Правобережному Лісостепу України. Дослідження проведено у порівнянні з іншими представниками родини Rutaceae Juss. — Phellodendron amurense Rupr., Ptelea trifoliata L. та Zanthoxylum americanum Mill., що дозволило виявити специфіку їхнього пристосування до сучасних кліматичних трансформацій. Актуальність теми зумовлена необхідністю перегляду існуючого асортименту дендрофлори в умовах глобального потепління та аридизації клімату, які вимагають залучення нових інтродуцентів із високою стійкістю до температурних стресів.
Аналіз таксономічної приналежності об’єктів дослідження підтвердив роди Tetradium, Phellodendron та Zanthoxylum належать до однієї монофілетичної клади. Натомість рід Ptelea є представником іншої еволюційної гілки всередині підродини Zanthoxyloideae. Вид T. daniellii визначено як окрему ранньодиверговану лінію роду. Історичний аналіз залучення таксонів у культуру в Україні показав, що роди Phellodendron та Ptelea вперше вводились в культуру на початку та всередині XIX ст., Zanthoxylum — наприкінці ХІХ ст., а Tetradium — лише ближче до середини XX століття.
На основі багаторічних спостережень з’ясовано, що поточно-кліматичні умови Правобережного Лісостепу за показниками теплозабезпечення повністю відповідають біологічному оптимуму Zanthoxylum americanum та Phellodendron amurense. Для T. daniellii та Ptelea trifoliata значення суми активних температур лише в останні десятиліття досягли нижньої межі їхнього екологічного оптимуму, що безпосередньо корелює із загальною тенденцією до потепління. Водночас за рівнем забезпеченості опадами умови зволоження регіону є стабільно задовільними лише для Ptelea trifoliata. Встановлено суттєву диференціацію за тривалістю вегетаційного періоду: найбільш пролонгований цикл вегетації характерний для T. daniellii (232 доби з діапазоном 227–239), тоді як найкоротший — для Phellodendron amurense (209 діб із діапазоном 202–215).
Уніфікація фенологічних спостережень за допомогою шкали BBCH дозволила деталізувати сезонну динаміку розвитку рослин, а проведений статистичний аналіз виявив характер кореляційних зв’язків між фенофазами й гідротермічними параметрами регіону. Адаптивна пластичність таксонів виявляється не лише у фенологічних ритмах, а й у специфіці пагоноутворення, де встановлено принципову відмінність у природі поліциклічного росту. Для Ptelea trifoliata формування літньої (другої) генерації силептичних пагонів є стабільною біологічною ознакою, що реалізується щорічно. Натомість у T. daniellii вторинний ріст має факультативний характер і виявляється переважно у рослин прегенеративного періоду як реакція на надлишкове теплозабезпечення.
Досліджено особливості онтоморфогенезу T. daniellii та охарактеризовано етапи його вікового розвитку від проростків до генеративного стану. В умовах Правобережного Лісостепу цей процес відбувається повноцінно, із збереженням характерної гетеробластії та послідовною зміною вікових станів. Проте специфіка регіону інтродукції провокує прискорення темпів розвитку: зафіксовано випадки досягнення рослинами іматурного (im) стану вже впродовж першого року життя. Важливим показником реалізації репродуктивного потенціалу визначено морфометричні параметри квіток, плодів та насіння. Для T. daniellii виявлено унікальну особливість: життєздатною насіниною у плоді може бути як базальна, так і апікальна. У межах підродини Zanthoxyleae простежено поступовий еволюційний перехід від гермафродитизму до дводомності через стадію однодомності, що супроводжується перерозподілом енергетичних ресурсів та зміною репродуктивних стратегій.
Комплексна оцінка адаптивного потенціалу засвідчила достатню та високу стійкість видів до впливу основних абіотичних і біотичних чинників регіону. На основі аналізу водного режиму, анатомії продихового апарату та синтезу вторинних метаболітів встановлено, що рівень резистентності до гідротермічного стресу зростає в ряду: Zanthoxylum americanum < Phellodendron amurense < T. daniellii < Ptelea trifoliata. З’ясовано, що динаміка вмісту антоціанів та флавонолів у вегетативних органах є інформативним індикатором фізіологічної відповіді рослин на температурні стреси, а не прямим маркером стійкості. Виявлено статеву диференціацію стійкості: у Phellodendron amurense вищу стабільність демонструють маточкові особини, тоді як у Ptelea trifoliata — тичинкові.
Дата реєстрації
2026-07-16
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-16 / 2026-09-01
