Реєстраційний номер
0826U003751, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
27-07-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Економічні засади використання цифрових технологій в управлінні промисловими підприємствами
Здобувач
Самойлович Олександр Ігорович,
Керівник Попело Ольга Володимирівна
Опонент Прокопишин Оксана Степанівна
Опонент Демчишак Назар Богданович
Рецензент Повна Світлана Вікторівна
Рецензент Іванова Наталія Володимирівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет "Чернігівська політехніка"
Опис
У дисертації обґрунтовано теоретико-методичні положення та поглиблено прикладні аспекти щодо економічних засад використання цифрових технологій в управлінні промисловими підприємствами.
Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретико-методичних положень функціонування системи управління промислових підприємств та обґрунтування прикладних рекомендацій її трансформації в умовах цифрової економіки.
Об’єктом дослідження є процес управління промисловими підприємствами в умовах становлення цифрової економіки.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та прикладних положень трансформації системи управління промисловими підприємствами в умовах цифрової економіки.
У дисертаційній роботі поглиблено категоріальний апарат теорії менеджменту в частині уточнення змісту дефініції «цифрова трансформація системи управління промисловим підприємством», що реалізовано через обґрунтування сутності категорій «цифровізація» та «цифрова трансформація», а також конкретизацію специфічних рис господарської діяльності промислових підприємств. Запропоновано розглядати її як процес інтеграції цифрових технологій у функціонування системи управління, що передбачає трансформацію та розширення методів, інструментів, принципів і концепцій управління та забезпечує підвищення ефективності бізнес-процесів і оперативності прийняття управлінських рішень.
Удосконалено методичні підходи до оцінки рівня цифрового розвитку промислового підприємства, які розширено методикою обчислення індексу такого розвитку, котрий запропоновано визначати на основі наступних субіндексів: рівень цифровізації виробництва, рівень цифровізації управління, рівень цифровізації маркетингу, рівень цифровізації логістики, рівень цифрових компетенцій персоналу.
З’ясовано, що доступ до мережі Інтернет є лише базовою умовою цифрового розвитку промислових підприємств, тоді як реальна цифрова трансформація проявляється у використанні ERP-, CRM- та BI-систем, хмарних технологій, цифрових платформ, технологій штучного інтелекту та сучасних інструментів автоматизації управління. Встановлено, що рівень цифровізації підприємств в Україні залишається нерівномірним залежно від їхнього розміру, виду економічної діяльності, фінансових можливостей, кадрового потенціалу та здатності адаптуватися до сучасних економічних викликів.
Проведено оцінювання рівня цифрового розвитку підприємств кондитерської галузі на основі інтегрального індексу цифрового розвитку, що дозволило виявити нерівномірність цифрового розвитку підприємств, наявність значних цифрових розривів між лідерами галузі та аутсайдерами ринку, а також підтвердити, що активне використання цифрових технологій сприяє підвищенню ефективності функціонування та конкурентоспроможності промислових підприємств.
Систематизовано інструменти стимулювання цифрової трансформації промислових підприємств, які розподілено на дві групи: інструменти фінансової підтримки (субсидії на цифровізацію, пільгове кредитування, грантове фінансування, податкові пільги) та нематеріальні стимули (освітні програми, консультаційна підтримка, сертифікація). Це дало можливість обґрунтувати доцільність комбінування різних інструментів для підтримки промислових підприємств залежно від рівня їхнього цифрового розвитку.
У дисертації автором поглиблено систематизацію основних моделей цифрової трансформації промислових підприємств, серед яких виокремлено такі: модель зрілості цифрової трансформації, технологічно орієнтовану модель та інтегровану модель «Індустрії 4.0». Це дало можливість розкрити сутність зазначених моделей, їхні концептуальні характеристики, переваги, недоліки та обмеження застосування, а також сформулювати напрями їх використання з урахуванням внутрішнього потенціалу промислових підприємств і стратегічних орієнтирів їхнього розвитку.
Запропоновано організаційно-економічний механізм цифрової трансформації промислових підприємств, який описано через використання системного підходу, що передбачає виокремлення сукупності інструментів (управлінських, фінансових, технічних), принципів цифрової трансформації та підсистем забезпечення його ефективного функціонування. Це в подальшому дозволило обґрунтувати напрями підвищення ефективності функціонування системи управління промисловими підприємствами з урахуванням сучасних викликів цифровізації та дисипативного характеру економічного середовища.
У дисертації поглиблено концептуальний підхід до опису сутності та характерних рис сценаріїв цифрової трансформації промислового підприємства (базового, оптимістичного та песимістичного), який забезпечує можливість конкретизації потенційних можливостей та загроз, що можуть виникати в процесі застосування кожного зі сценаріїв, а також констатації змін за основними напрямами функціонування підприємства, зокрема в управлінні виробництвом, ланцюгами постачання, взаємодії з клієнтами та управлінні персоналом.
Дата реєстрації
2026-07-17
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-17 / 2026-09-01
