Реєстраційний номер
0826U003763, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
10-07-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Медіатизація кінематографа як чинник трансформування соціокультурного простору та культурних практик першої чверті ХХІ століття
Здобувач
Левченко Антон Васильович,
Керівник Гавеля Оксана Миколаївна
Опонент Кравченко Анастасія Ігорівна
Опонент Виткалов Сергій Володимирович
Опонент Безручко Олександр Вікторович
Рецензент Погребняк Галина Петрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв
Опис
Дисертаційне дослідження присвячене вивченню феномену медіатизації кінематографа як визначального фактора впливу на соціокультурний простір та культурні практики українського кіномистецтва 2014–2026 рр. На основі вивчення медіатизованого кінематографічного досвіду та переосмислення природи кінематографа, в роботі акцентовано на проникненні медіатехнологій в усі сфери суспільного життя на прикладі зміни способів виробництва, розповсюдження й споживання кінопродукту.
У першому розділі дисертації «Теоретико-методологічна база дослідження» проаналізовано українську й зарубіжну історіографію проблематики медіатизації кінематографа в культурологічному, історичному, медіазнавчому, мистецтвознавчому й філософському дискурсах, на основі чого констатовано недостатній рівень розробленості теми. Розкрито специфіку методологічної бази дослідження – міждисциплінарного і феноменологічного підходів, принципів об’єктивності й цілісності; методів дискурсивного й мистецтвознавчого аналізу та культурологічного, аксіологічного, системного, структурно-функціонального, медіазнавчого методів. Засобом розгляду понятійно-категоріального апарату, розроблено визначення поняття «медіатизація кінематографа».
У другому розділі дисертації «Медіатизація сучасного українського кінематографа у структурі соціокультурного простору», кінематограф осмислено як медіум: запропоновано авторську дефініцію цього поняття і визначено його функції – виявлення й документування суспільних змін, вплив на цінності та смисли, національна ідентифікація й консолідація, формування культурних практик, жанрово-стилістична трансформація кінематографа та відновлювальна функція. Відзначено вплив наративів українського кінематографа 2014–2026 рр. на формування національної ідентичності, на основі чого розроблено категорії наративів згідно часових, жанрово-стилістичних і сюжетно-типологічних критеріїв.
Проаналізовано специфіку, періодизацію і вплив сучасного авторського кінематографа як виразника виробництва й відображення ціннісно-смислових домінант і наративів, способів споживання і стратегій соціальної комунікації на формування культурних практик під впливом медіатизації. Розглянуто види і функції культурномистецьких інститутів, встановлено їхню роль в адаптування кіномистецтва до розвитку в глобалізованому медіапросторі. Акцентовано на значенні стримінгових платформ та онлайн-кінотеатрів як культурномистецьких посередників між кінематографом, культурномистецькими інститутами і глядачами.
Третій розділ дисертації «Трансформування культурних практик під впливом медіатизованого кінематографа» розкриває специфіку культурних практик публічного медіадискурсу на основі аналізу кінематографічного доробку досліджуваного періоду. Розроблено й аргументовано алгоритм послідовності етапів представлення фільму в медіадискурсі та проаналізовано трансформацію українського культурномистецького досвіду – цим підтверджено зміщення акценту з культурних практик перегляду фільмів у кінотеатрах на практики персоналізованого перегляду через стримінгові платформи та онлайн-кінотеатри.
У контексті медіатизації, вивчено вплив цифрового кінематографа та інноваційних технологій виробництва і споживання кіноподукту на соціокультурний простір. Як вагомий компонент медіатизації, розглянуто і предметно охарактеризовано провідні тренди споживання кінопродукту та пов’язані з ними культурні практики у період повномасштабної російсько-української війни. Завдяки аналізу національних кінорейтингів, підтверджено припущення щодо виконання ними функції відображення й конструювання трендів споживання фільмів і серіалів українського виробництва.
У висновках викладено наукові підсумки здійсненого дослідження, чим доведено, що медіатизація кінематографа періоду 2014–2026 рр. трансформує культурні практики від споглядання до задіяння в кінематографічний контекст, впроваджує кіномистецтво в соціокультурне буття як інструмент національної ідентифікації та консолідації, підвищуючи рівень його престижу на національному й міжнародному рівні.
Дата реєстрації
2026-07-17
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-17 / 2026-07-18
