Реєстраційний номер
0826U003785, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
08-09-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Біотрансформація біологічно активних речовин чистими культурами базидієвих грибів
Здобувач
Бондарук Світлана Володимирівна,
Керівник Аль-Маалі Галєб Аднанович
Опонент Джаган Вероніка Володимирівна
Опонент Сухомлин Марина Миколаївна
Рецензент Шевченко Марія Василівна
Рецензент Придюк Микола Павлович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного Національної академії наук України
Опис
Дисертаційна робота присвячена дослідженню біотрансформації біологічно активних речовин міцелієм обраних штамів видів базидієвих грибів: Fomitopsis pinicola 361, Ganoderma sichuanense 1848, 2566, Laricifomes officinalis 2497, 2498, 5004, Pleurotus ostreatus 297, Schizophyllum commune 1768, 1769. Для досягнення цієї мети було обрано такі речовини (ксенобіотики): 2,6-, 3,5-дихлоранілін, адамантан, адамантан-1-ол, адамантан-2-ол, диклофенак, напроксен, N-фенілциклогексанкарбоксамід, N-циклогексилбензамід та N-циклопентилбензамід. Для забезпечення відтворюваності та стабільності процесів біотрансформації було проведено додаткові дослідження для верифікації обраних штамів, вивчення процесу накопичення грибної біомаси, впливу виду субстрату на тривале зберігання міцелію базидієвих грибів при низьких температурах та підбір умов глибинного культивування для збільшення концентрації біомаси трьох штамів L. officinalis. Для проведення експериментальної роботи було обрано дев’ять штамів п’яти видів базидієвих грибів із Колекції культур шапинкових грибів (ІВК). Для восьми штамів за допомогою методів молекулярної біології здійснено верифікацію культур на основі двох ядерних ділянок: внутрішнього транскрибованого спейсера ядерної рДНК та генів, що кодують другу субодиницю РНК-полімерази II. Отримані нуклеотидні послідовності було використано для побудови філогенетичних дерев. У результаті підтверджено видову приналежність восьми штамів базидієвих грибів; штами ІВК 1848 та 2566 переідентифіковано як штами G. sichuanense. Вивчено вплив виду субстрату на тривале кріозберігання міцелію обраних штамів базидієвих грибів. Міцелій окремих штамів, таких як F. pinicola 361 та S. commune 1769, краще зберігав життєздатність при використанні дерев’яного субстрату, тоді як для міцелію решти досліджених штамів кращим був зерновий субстрат, що проявлялося у розмірі колонії та радіальній швидкості росту міцелію після 1 року кріозберігання. Відповідно до залежності накопичення біомаси від часу культивування для кожного штаму визначено час внесення досліджених ксенобіотиків у грибну культуру. Встановлено, що концентрація лецитину 20 мл/л у складі живильного середовища сприяє отриманню найбільшої концентрації біомаси штамів цього виду. Ми вперше повідомляємо про позитивний ефект від додавання лецитину до складу живильного середовища на накопичення біомаси L. officinalis. Уперше наведено дані, що міцелій штамів F. pinicola 361, G. sichuanense 1848, 2566, L. officinalis 2498, S. commune 1768, 1769 та P. ostreatus 297 здатний до деградації N-циклогексилбензаміду з утворенням N-(4-гідрокси-циклогексил)-бензаміду. Міцелій штаму P. ostreatus 297 проявив високу стеріоселективність у біотрансформації N-циклогексилбензаміду. Проте стереоселективність не спостерігалася при перетворенні інших представників гомологічного ряду N-циклобензамідів. Встановлено, що міцелії штамів F. pinicola 361, G. sichuanense 1848, 2566, L. officinalis 2497, S. commune 1768, 1769 та P. ostreatus 297 успішно здійснюють біотрансформацію 2,6- та 3,5-дихлоранілінів. Рівень деградації 2,6- дихлораніліну становив від 97,56±2,04 до 99,85±0,05 % залежно від штаму, а рівень біодеградації 3,5-дихлораніліну був нижчим – від 83,95±5,05 до 95,32 % залежно від штаму. Уперше нами повідомляється про біотрансформацію 3,5-дихлораніліну в 3,5-дихлороацетанілід, 4-аміно-2,6-дихлоранілін, 2-аміно-4,6-дихлорфенол, 3,5-дихлорфенол та 3,5-дихлорнітробензол міцелієм базидіоміцетів. Вперше повідомляється про утворення гідроксильованого метаболіту – 4-аміно-3,5-дихлорфенолу – у результаті біотрансформації 2,6-дихлораніліну міцелієм базидієвих грибів. Рівень деградації напроксену міцелієм досліджених штамів коливався від 78,1 до 97,1 % залежно від штаму, що свідчить про високу здатність міцелію вказаних штамів до деградації цієї сполуки. Встановлено утворення гідроксинапроксену та деметилнапроксену. Здійснено аналіз біотрансформації диклофенаку міцелієм штамів з показником деградації від 55,6 до 92,3 %. Вперше встановлено утворення конденсованих метаболітів під час біотрансформації диклофенаку міцелієм штамів базидієвих грибів. Перетворення диклофенаку на гідроксидиклофенак здійснювалося міцелієм п’яти штамів. Визначено, що біотрансформацію адамантану на адамантанол здійснює лише міцелій шести досліджених штамів базидієвих грибів. Міцелій штаму L. officinalis 2498 характеризувався здатністю утворювати найбільшу кількість адамантанолу уже на 4-ту добу після внесення ксенобіотика, однак не біотрансформував адамантан-1-ол та адамантан-2-ол. Одержані результати дозволили дослідити біотрансформацію десяти речовин міцелієм обраних штамів видів базидієвих грибів та отримати результати, що свідчать про перспективу використання міцелію досліджених базидієвих грибів у біотрансформації ксенобіотиків.
Дата реєстрації
2026-07-20
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-20 / 2026-09-10
