Реєстраційний номер
0826U003818, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Клініко-імунологічна характеристика перебігу герпесвірусних інфекцій у хворих на рак грудної залози: оптимізація діагностики та стратегії лікування
Здобувач
Отченаш Наталя Миколаївна,
Керівник Лядова Тетяна Іванівна
Опонент Курченко Андрій Ігорович
Опонент Юрко Катерина Володимирівна
Рецензент Чернуський В'ячеслав Григорович
Рецензент Волобуєва Ольга Вікторівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Опис
Отченаш Н.М. Клініко-імунологічна характеристика перебігу герпесвірусних інфекцій у хворих на рак грудної залози: оптимізація діагностики та стратегії лікування.
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 222 Медицина (Галузь знань – 22 Охорона здоров’я) – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, Харків, 2026.
Мета дослідження: оптимізація діагностики, прогнозування перебігу, розробка терапії супроводу з метою попередження реактивації герпесвірусних інфекцій у хворих на рак грудної залози.
У дисертаційній роботі проаналізовано та оцінено значущість змін імунних показників та частоти реактивації герпесвірусних інфекцій у хворих на рак грудної залози (РГЗ) при проведенні неоад’ювантної хіміотерапії (НАХТ).
В ретроспективне дослідження було включено дані 132 жінок ІІА та ІІІВ стадії (T1¬–3N0–3М0 стадії) HER2-негативним РГЗ. У пацієнток вивчали дані первинної медичної документації, результати комп’ютерних та магнітно-резонансних томографій, ультразвукових досліджень, дані патогістологічних, імуногістохімічних, серологічних та молекулярно-генетичних досліджень, результати кліко-лабораторних та біохімічних аналізів крові та коагулограми.
Системну імунну відповідь досліджували за популяційним та субклітинним станом лімфоцитів периферичної крові. Дослідження проводилось у динаміці лікування, матеріалом для дослідження використана сироватка хворих на РГЗ.
У роботі проведено моніторинг реактивації герпесвірусів з метою вивчення частоти та клінічного значення реактивації герпесвірусних інфекцій для оцінки їх впливу на перебіг основного захворювання та лікування. Реактивацію герпесвірусів визначали на підставі клінічних проявів (рецидивуючий герпес labialis, genitalis, оперізувальний лишай, лейкоплакія, стоматит, генералізована герпесвірусна інфекція) та лабораторних даних (серологічні маркери (підвищення титрів IgG або поява IgM до HSV-1/2, VZV, CMV, IgG NA, VCA, EA до EBV, HHV-6); наявність реплікативної активності герпесвірусів (виявлення ДНК методом ПЛР) у крові та інших біологічних середовищах); записів про призначення противірусної терапії в період проведення НАХТ.
Наукова новизна. На підставі проведеного комплексного вивчення клінічних, загально-лабораторних, інструментальних, імунологічних, імуноферментних та молекулярно-генетичних досліджень отримано нові дані, що вказують на імунозалежні механізми реактивації герпесвірусних інфекцій (ГІ) у пацієнтів на РГЗ та необхідність корекції терапевтичної тактики для оптимізації ведення таких пацієнтів.
Встановлено, що у хворих на РГЗ при НАХТ спостерігається виражене пригнічення показників клітинної та гуморальної ланки імунітету пов’язане з зниженням кількості Т-цитотоксичних лімфоцитів, натуральних кілерів, зниження функціональної активності загального пулу Т-клітин, зниженням біоцидності фагоцитів та їх метаболічного резерву. Вперше у хворих на РГЗ при проведенні НАХТ досліджена поширеність та отримані відносні ризики частоти реактивації ВПГ-1, ВПГ-2, ВПГ-3, ВЕБ, СМВ та ВГЛ 6 типу на тлі імунних порушень.
За результатами дослідження встановлено, що найбільш виражений ефект впливу НАХТ виявлено при реактивації ВЕБ-інфекції (ВЕБ NA IgG, ВР на рівні 0,035 (95% ДІ 0,011-0,109; p<0,001; χ2=49,001) та ВЕБ VCA IgG - ВР на рівні 0,040 (95% ДІ 0,015-0,110; p<0,001; χ2=51,822).
До групи високого ризику віднесено ВПГ-1 та ВПГ-6, що мають високу частоту реактивації (ВР на рівні 0,141 (95% ДІ 0,065-0,307; p<0,001; χ2=26,339); ВПГ-6 IgG (ВР на рівні 0,288 (95% ДІ 0,135-0,614; p<0,001; χ2=10,880); та виражену реплікативну активність ВПГ-1 ДНК (слина) (ВР на рівні 0,089 (95% ДІ 0,020-0,405; p<0,001; χ2=13,906).
Вперше за результатами розрахунків ризиків розроблено схему моніторингу щодо реактивації ГІ, яка полягає у визначенні груп низького/ помірного/ високого ризику реактивації ГІ.
Практичне значення отриманих результатів. Результати дисертаційної роботи можуть бути впроваджені у практику сімейних лікарів, онкологів, хіміотерапевтів, клінічних імунологів, інфекціоністів, дерматологів, отоларингологів і спрямовані на підвищення ефективності хіміотерапіїї у пацієнтів на рак грудної залози.
Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості персоналізації супровідної терапії у хворих на РГЗ. Виявлення пацієнтів групи високого ризику реактивації герпесвірусів дозволяє своєчасно проводити профілактичні та лікувальні заходи, спрямовані на зниження частоти інфекційних ускладнень.
З метою профілактики реактивації герпесвірусних інфекцій, оптимізації терапії та надання персоналізованої допомоги запропоновано алгоритм ведення пацієнток на РГЗ при проведенні НАХТ з рекомендаціями щодо моніторингу імунологічних, серологічних та молекулярно-генетичних показників.
Ключові слова: рак грудної залози, неоад’ювантна хіміотерапія, герпесвіруси, реактивація, клініка, ускладнення, імунологічні показники, моніторинг.
Дата реєстрації
2026-07-21
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-21 / 2026-07-21
