Реєстраційний номер
0826U003929, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
27-08-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Колабораційна діяльність: соціальна обумовленість, склад кримінального правопорушення та караність
Здобувач
Крот Марина Анатоліївна,
Керівник Шульженко Надія Володимирівна
Опонент Рябчинська Олена Павлівна
Опонент Мовчан Роман Олександрович
Рецензент Нетеса Наталія Володимирівна
Рецензент Пироженко Олександр Сергійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса Національної академії правових наук України
Опис
На основі обраної мети, об’єкта, предмета дослідження та з використанням методів наукового пізнання у дисертаційній роботі проведено ґрунтовне осмислення питань соціальної обумовленості кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність, узагальнення основних підходів країн, які мали досвід окупації, а також держав-членів ЄС щодо регламентації подібної заборони у власному законодавстві, аналіз та характеристика складу цього кримінального правопорушення в національній кримінально-правовій площині. Вперше: обґрунтовано, що соціальна обумовленість кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність визначається системою взаємопов’язаних обставин, до якої належать: 1) суспільні, які відображають стан і динаміку суспільних відносин у сфері національної безпеки та характер внутрішніх і зовнішніх впливів на них; 2) нормативно-правові, що відбивають стан правової регламентації відносин у галузі національної безпеки; 3) інституційні, що характеризують функціонування системи органів державної влади у сфері забезпечення національної безпеки; 4) кримінологічні, що визначають суспільну небезпечність колабораціонізму, необхідність застосування заходів кримінально-правової репресії, його поширеність та латентність; на підставі порівняльно-правового аналізу кримінального законодавства зарубіжних країн про відповідальність за співпрацю з ворогом встановлено, що українська модель кримінально-правової протидії колабораційній діяльності є унікальною за рівнем нормативної диференціації та деталізації; обґрунтовано ідею про охоплення частиною 1 ст. 111-1 КК будь-яких публічних закликів до підтримки рішень або дій держави-агресора, її збройних формувань або окупаційної адміністрації, а також до співпраці з ними, у зв’язку чим, з метою подолання існуючої конкуренції суміжних спеціальних кримінально-правових норм, запропоновано виключити з диспозиції ч. 5 цієї статті вказівку на публічні заклики до проведення незаконних виборів та референдумів на тимчасово окупованій території як прояв надмірної криміналізації окремих форм співпраці з ворогом; сформульовано авторське визначення «впровадження стандартів освіти держави-агресора» як сукупності інтелектуальних та організаційних дій, спрямованих на повну заміну української системи освіти ідеологічно спрямованою системою держави-агресора та інтеграцію закладу освіти в освітній та правовий простір держави-агресора. Удосконалено: уявлення про тлумачення понять «передача матеріальних ресурсів» та «провадження господарської діяльності» у складі кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, як таких, що визначають кримінально карані форми економічної співпраці з ворогом лише у разі заподіяння або створення реальної загрози заподіяння шкоди національній безпеці України; науковий підхід до визначення кола посад, зайняття яких становить склад передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України кримінального правопорушення, шляхом наведення додаткових аргументів на користь того, що зазначеною нормою мають охоплюватися діяння лише тих осіб, які обіймають посади, пов’язані з виконанням правоохоронних функцій чи здійсненням правосуддя. Запропоновано внести відповідне уточнення до диспозиції ч. 7 зазначеної статті КК; наукову позицію про недоцільність зниження віку притягнення до кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність до 14 років; положення щодо визнання суб’єктом колабораційної діяльності за всіма частинами ст. 111-1 КК України виключно громадянина України, що узгоджується з соціально-правовою природою колабораціонізму та метою запровадження кримінальної відповідальності за такі діяння, з доведенням того, що для окремих форм колабораційної діяльності, окрім приналежності до громадянства України, обов’язковими ознаками спеціального суб’єкта є також інші додаткові ознаки, що характеризують професійний, службовий, господарський чи інший статус особи; доктринальні підходи до визначення змісту та форми вини у складі колабораційної діяльності шляхом обґрунтування можливості вчинення окремих форм діяння не лише з прямим, а й з непрямим умислом, а також важливості врахування впливу психоемоційного стану особи на інтелектуальний та вольовий моменти умислу.
Дата реєстрації
2026-07-24
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-24 / 2026-08-27
