Реєстраційний номер
0826U003946, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
03-09-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Дебюссізм як складова модерністської культурної спадщини
Здобувач
Деоба Сергій Андрійович,
Керівник Редя Валентина Яківна
Опонент Василенко Ольга Валентинівна
Опонент Драч Ірина Степанівна
Рецензент Антонова Олена Григорівна
Рецензент Тукова Ірина Геннадіївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Опис
Дисертацію присвячено дослідженню персонально-стильового феномена дебюссізму та специфіки його інтеграції у процеси формування модерністської культурної спадщини кінця ХІХ – першої третини ХХ століття.
Феномен, пов’язаний з іменем генія французької музики, уже на етапі свого становлення вийшов за межі суто композиційної сфери. Завдяки появі слухачів-прихильників, композиторів-послідовників, дослідників-апологетів він вийшов у площину соціокультурного буття, а відображення у творчому доробку К. Дебюссі провідних естетичних закономірностей музичного модернізму та реакція митця на історико-політичні потрясіння виявили епохальний рівень його функціонування. Отже, дебюссізм розглянуто як самобутню і невід’ємну складову модерністської культури з власними художньо-ідеологічними орієнтирами.
Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю розмежування та систематизації наявних аксіологічних суджень та наукових підходів, уточнення поняттєвого статусу дебюссізму та визначення його співвідношення з естетичними закономірностями доби модернізму. Розгляд означеного феномена крізь призму конструювання культурної спадщини відкриває можливість комплексного осмислення проблематики у світових модерністських студіях та в українському музикознавчому дискурсі.
Наукова новизна дисертації полягає у висвітленні феномена дебюссізму в ракурсі конструювання модерністської культурної спадщини.
Дебюссізм охарактеризовано як хронологічно перший іменний феномен модерністської доби в межах західної музичної культури; сформовано комплексну дефініцію дебюссізму, що містить композиційний, соціальний, епохальний рівні реалізації; встановлено сукупність контекстних чинників (національно-політичний, культурно-епохальний, образно-естетичний, біографічний), які слугували підґрунтям становлення та розвитку дебюссізму; досліджено концепт тиші як провідний образно-композиційний маркер дебюссізму; зіставлено вагнеризм і дебюссізм на рівні протистояння персон (Р. Вагнер — К. Дебюссі), відповідних іменних феноменів (вагнеризм, дебюссізм), епох (романтизм, модернізм), націй (французька, німецька); запропоновано авторську періодизацію дебюссізму з виділенням прижиттєвого та посмертного етапів; розроблено типологію проявів екзотизму у творчості К. Дебюссі. Набули подальшого розвитку дослідження музичного мистецтва у контексті політичних процесів; ідея розмежування наслідування творчих прийомів К. Дебюссі як цінної в художньо-естетичному плані рецепції (дебюссізм) та епігонства (псевдодебюссізм); спостереження щодо характеру впливу творчості К. Дебюссі на композиторів-сучасників у контексті доби модернізму; уявлення про стильові засади творчості К. Дебюссі, що стали джерелом рецепції для композиторів-модерністів; структурування моделі музичної рецепції шляхом введення додаткових складових комунікаційного процесу: «композитор — твір — інший композитор — новий твір — слухач». Запропоновано новий погляд щодо впливу дебюссізму на музичну культуру першої третини ХХ століття через залучення матеріалу європейських газетних некрологів К. Дебюссі.
Основний текст дисертації включає вступ, три розділи, висновки.
Дата реєстрації
2026-07-24
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-24 / 2026-10-19
