Дисертація доктора філософії. Стаднік Юлія Олександрівна. Етнолого-краєзнавча секція Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури: становлення та наукові здобутки (1921–1934 рр.).

Реєстраційний номер

0826U003960, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

04-09-2026

Статус

Наказ про видачу диплома

Назва роботи

Етнолого-краєзнавча секція Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури: становлення та наукові здобутки (1921–1934 рр.).

Здобувач

Стаднік Юлія Олександрівна,

Керівник Скляр Володимир Миколайович
Керівник Шишкіна Євгенія Костянтинівна
Опонент Вовк Ольга Ігорівна
Опонент Богдашина Олена Миколаївна
Рецензент Дворкін Ігор Володимирович
Рецензент Фрадкіна Наталя Володимирівна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут"

Опис

Наукова актуальність дослідження зумовлена потребою повернути теоретико-методологічні здобутки періоду 1920-х – початку 1930-х рр. до сучасного наукового дискурсу та усунути прогалини в розвитку окремих напрямів наукових досліджень. Інтелектуальний і організаційний ґрунт для наукового піднесення цього періоду заклав український національний рух кінця ХІХ – початку ХХ ст. Саме в 1920-х рр. на базі науково-дослідних кафедр та інститутів Харкова, як одного з провідних наукових та освітніх центрів доби, відбулося інституційне становлення етнології та історичної регіоналістики. Зокрема, етнолого-краєзнавча секція Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури стала базою для формування наукового осередку, що об’єднав представників декількох напрямів досліджень – етнологів, краєзнавців, мовознавців, літературознавців та мистецтвознавців. Об’єктом дослідження є етнолого-краєзнавчі дослідження 1920–1930 х рр. у Харкові. Предметом дослідження є процес становлення та розвитку, а також результати науково-дослідної діяльності етнолого-краєзнавчої секції Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури та її інституційних наступників (1921–1934 рр.). Мета дослідження полягає в аналізі науково-дослідної діяльності секції етнології та краєзнавства Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури у процесі становлення, розвитку та згортання етнолого-краєзнавчих досліджень у Харкові в 1921–1934 рр. Хронологічні межі дослідження зумовлені поставленими метою та завданнями. Нижня хронологічна межа: 1921 р. – час створення літературно-етнографічної секції при Науково-дослідній кафедрі історії України, що підпорядковувалася Харківському інституту народної освіти (з 1925 р. науково-дослідної кафедри історії української культури; з 1927 р. – імені акад. Д. І. Багалія). Верхня хронологічна межа: 1934 р. – ліквідація інститутів, створених на базі секцій кафедри: Українського науково-дослідного інституту історії матеріальної культури НКО УСРР та Науково-дослідного інституту історії культури імені акад. Д. І. Багалія, що призвело до фактичного припинення етнологічних досліджень у Харкові. Територіальні межі дослідження охоплюють місто Харків як головний осередок наукової діяльності дійсних членів, співробітників та аспірантів секції, а в широкому контексті – територію сучасної Східної, Центральної та Північної України, яку відвідували співробітники секції в межах етнологічних експедицій та інших наукових заходів. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: спираючись на сучасні методологічні підходи та враховуючи специфіку етнологічної науки, здійснено комплексний аналіз науково-дослідної та культурно-просвітницької діяльності етнолого-краєзнавчої секції Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури; простежено шляхи впровадження науково-дослідних розробок етнолого-краєзнавчої секції у краєзнавчу та екскурсійно-музейну практику впродовж 1920-х рр.; на основі аналізу професійних біографій вчених-етнологів доведено їх приналежність до наукової еліти кінця ХІХ – першої чверті ХХ ст.; запропоновано та обґрунтовано розгляд етнолого-краєзнавчої секції як наукового (етнологічного) осередку 1920-х – першої половини 1930 х рр., що мав власну дослідницьку проблематику та систему наукових комунікацій; визначено спільний науковий доробок колективу секції, що налічує понад 200 праць, присвячених проблемам духовної й матеріальної культури України. Становлення етнологічного підрозділу у структурі Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури відбувалося упродовж 1920 х рр. У цьому процесі виокремлюються три етапи трансформації підходів колективу секції до наукової роботи та форм популяризації її результатів. Професійні біографії вчених, залучених до секційної праці, засвідчують високий рівень їхньої академічної підготовки. Упродовж 1920-х рр. відбувалося також формування нової генерації дослідників, які спиралися на університетську академічну традицію, але водночас були включені в інтелектуальні та методологічні новації свого часу. Це дослідження з етнології, краєзнавства, літературознавства, мистецтвознавства, а також історії наукових та музейних установ. Характерною рисою діяльності секції було те, що в умовах перебудови освіти та науки, постійного браку фінансових і кадрових ресурсів її співробітники активно використовували власні професійні зв’язки та можливості для організації науково-дослідної роботи. Відтак діяльність установи не обмежувалася суто академічними студіями: фахівці секції поширювали набуті знання в освітніх закладах, зокрема Харківському інституті народної освіти та Харківському сільськогосподарському інституті, а також упроваджували теоретичні напрацювання у практичну діяльність. На базі секції було створено Окружне бюро краєзнавства (1926) та Комісію з екскурсійної справи (1928). Важливу роль відігравала праця співробітників секції в музейних і культурних установах.

Дата реєстрації

2026-07-24

Додано/оновлено в НРАТ

2026-07-24 / 2026-10-01