Дисертація доктора філософії. Степасюк Максим Олександрович. Формування ланцюгів доданої вартості продукції олійних культур в Україні

Реєстраційний номер

0826U003976, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

13-08-2026

Статус

Запланована   Чому дисертація має статус "Запланована"?

Назва роботи

Формування ланцюгів доданої вартості продукції олійних культур в Україні

Здобувач

Степасюк Максим Олександрович,

Керівник Мірзоєва Тетяна Володимирівна
Опонент Ковбаса Олександр Миколайович
Опонент Нечипоренко Олександр Миколайович
Рецензент Тітенко Зоя Миколаївна
Рецензент Нагорний Віталій Володимирович

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Опис

Дисертація присвячена дослідженню теоретико-методичних підходів і прикладних засад формування ланцюгів доданої вартості продукції олійних культур в Україні. Встановлено, що величина доданої вартості, отримана суб’єктом господарювання, залежить в першу чергу, від його місця в ланцюгу створення вартості кінцевого продукту або від ефективності здійснюваного виду діяльності. Також на її величину має значний вплив вид і призначення продукту та механізм державного регулювання цін на окремі групи продуктів. Виявили, що за інших рівних умов (у тому числі при однаковому складі видів діяльності в ланцюжку, асортименті, обсязі реалізації та ціні), структура доданої вартості підприємства (або процентне співвідношення між елементами доданої вартості) буде різною. На основі вивчення і систематизації наукових підходів щодо розрахунку та особливостей формування ланцюгів доданої вартості в аграрному секторі економіки дійшли висновку, що найбільш поширеними є дві методики: згідно першої додану вартість розраховують за витратами виробництва (складається з ренти, оренди, амортизації, заробітної плати з нарахуваннями і прибутку), друга ґрунтується на методології «Системи національних рахунків (СНР-2008)» і є основою для складання «Квартальних національних рахунків», насамперед для оцінки ВВП і структури інституційних секторів. Дослідження особливостей формування ланцюгів доданої вартості дало змогу виокремити найбільш вагомі з них: перехід від експорту сировини до виробництва продукції з високою доданою вартістю, посилення розвитку кооперації, модернізацію переробної інфраструктури та державну підтримку кластерних моделей. У дисертаційній роботі автором також досліджено значення олійних культур (соняшник, соя, ріпак) і їх потенціал у формуванні доданої вартості. Окрему увагу в роботі приділено характеристиці сучасного стану переробки олійних культур у контексті формування ланцюгів доданої вартості. У ході дослідження встановили, що Україна є одним із світових лідерів з експорту олій, особливо соняшникової. Позитивну динаміку також демонструє соєва олія, натомість експорт ріпакової олії зменшується. Також виявили збільшення експорту макухи (продукт переробки після здійснення основного виробництва, віджиму олії), що свідчить про поглиблення переробки аграрної сировини і, що розглядаємо як позитивне явище для економіки країни. Особливу увагу приділено аналізу світового ринку олійних культур, у ході якого з’ясовано, що позитивна динаміка їх виробництва спостерігається впродовж останніх двох десятиріч, а зростання площ і обсягів виробництва олійних культур у світі пов’язане з покращенням якісних показників насіння, розширенням напрямів споживання і переробки в харчовій, тваринницькій, енергетичній галузі. Обґрунтовуючи перспективи формування ланцюгів доданої вартості у сфері виробництва і переробки олійних культур визначили стратегічні вектори їх формування, які орієнтовані зокрема на диверсифікацію виробництва, що дає можливість здійснити перехід від експорту насіння олійних культур до виробництва широкого асортименту напівготової та готової продукції (різних видів олій, шроту, біопалива, протеїнових концентратів, біохімічних компонентів) і розвитку інноваційної інфраструктури, агротехнологій, орієнтації на сталість і цифровізацію виробництва до експортної орієнтації та ринкової експансії. Також у рамках обґрунтування доцільності інтеграції виробників сої (в т. ч. малих виробників), переробних підприємств, логістичних компаній і інших зацікавлених осіб в єдину систему взаємодії, спрямовану на підвищення ефективності та переробки продукції, запропоновано кластерну модель, яка сприятиме розвитку глибокої переробки, зростанню доданої вартості, створенню нових робочих місць і посиленню експортного потенціалу країни. Виокремлено можливості розширення доданої вартості у виробництві олійних культур в контексті євроінтеграції України, які вбачаємо у виконанні умов Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом (DCFTA), гармонізації аграрного, митного, екологічного, технічного законодавства з правом ЄС, підготовці до впровадження інструментів Спільної аграрної політики (САП), що спрятиме зниженню нетарифних бар’єрів і прискоренню адаптації українських підприємств до стандартів міжнародної торгівлі.

Дата реєстрації

2026-07-27

Додано/оновлено в НРАТ

2026-07-27 / 2026-07-27