Реєстраційний номер
0826U003999, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
28-08-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Предиктори спонтанних передчасних пологів
Здобувач
Петренко Євген Вікторович,
Керівник Дубоссарська Юліанна Олександрівна
Опонент Жабченко Ірина Анатоліївна
Опонент Бербець Андрій Миколайович
Рецензент Дука Юлія Михайлівна
Рецензент Огоренко Вікторія Вікторівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Дніпровський державний медичний університет
Опис
Дисертаційна робота присвячена визначенню факторів ризику спонтанних передчасних пологів на основі вивчення патогенетичних взаємозв’язків між клініко-анамнестичними характеристиками, рівнем мелатоніну, магнію, маркерами запалення, ультразвуковими показниками стану шийки матки, порушеннями якості сну та рівнем тривожності.
Для досягнення поставленої мети у дослідження включили 87 жінок. До основної групи дослідження було залучено 57 жінок віком від 16 до 43 років (середній вік – 30,9 (7,2) року), у яких вагітність завершилася спонтанними передчасними пологами (СПП) на 24–36-му тижнях гестації (медіана – 34 [31; 35] тижні); до контрольної групи – 30 вагітних віком від 18 до 41 року (середній вік – 30,8 (5,7) року), які мали термінові пологи (медіана – 39 [39; 40] тижнів).
Критеріями включення до дослідження були наявність факторів ризику СПП у терміні гестації від 24+0 до 36+6 тижнів у разі одноплідної вагітності, відсутність показань для передчасного оперативного розродження шляхом кесаревого розтину та наявність підписаної інформованої згоди пацієнтки на участь у дослідженні.
Наукова новизна отриманих результатів. Розширено уявлення про клініко-анамнестичні фактори як можливі предиктори СПП у терміні від 24+0 до 36+6 тижнів гестації, зокрема про ускладнений перебіг вагітності з випадками загрози її переривання в І–ІІ триместрах та анемії у ІІ триместрі.
На основі гематологічних та біохімічних досліджень під час вагітності підтверджена провідна роль системного запалення, а також порушень тромбоцитарної та еритроцитарної ланки у патогенезі СПП.
Доповнено наукові дані щодо зниженого рівня та дефіциту магнію у вагітних з групи ризику СПП, які відображають розлади метаболічної регуляції та сприяють підвищеній нервово-м’язовій збудливості і потенційній схильності до передчасної активації скоротливої діяльності матки.
Вперше встановлено, що знижений рівень мелатоніну в слині у нічний час, виміряний у день пологів, може використовуватися як самостійний прогностичний маркер високого ризику ініціації СПП в ранні терміни гестації.
Визначено предикторні характеристики факторів ризику СПП на підставі клініко-анамнестичних даних, лабораторних маркерів крові та слини, сонографічних вимірювань стану шийки матки, показників диссомнії та підвищеної тривожності.
Теоретична та практична цінність роботи. У роботі уточнено та систематизовано сучасні уявлення про взаємозв’язок між лабораторними маркерами запалення (лейкоцитоз, підвищення нейтрофільно-лімфоцитарного співвідношення, швидкості осідання еритроцитів та С-реактивного білка) і ризиком СПП. Для визначення групи ризику СПП у терміні від 24+0 до 36+6 тижнів гестації рекомендовано визначати рівень мелатоніну в слині вагітних.
Додатково обґрунтовано значення ультразвукових анатомо-функціональних показників шийки матки (довжини шийки матки, матково-цервікального кута та показників їх співідношення) як предикторів СПП. Запропоновано та впроваджено в клінічну практику рекомендацію щодо розширення показників ультразвукового скринінгу у ІІ триместрі вагітності (у терміні 18–22 тижні), під час цервікометрії вимірювати МЦК та проводити розрахунок показника співвідношення МЦК/ДШМ як предиктора СПП.
Вперше підкреслено доцільність інтеграції психоемоційних факторів, зокрема порушень якості сну та підвищеного рівня тривожності, у єдину концепцію багатофакторного ризик-орієнтованого підходу до предикції СПП. Обґрунтована доцільність включення психометричних інструментів (опитувальника Пітсбурзького індексу якості сну та шкали тривоги Спілбергера–Ханіна) у ведення вагітних групи ризику.
Розроблений алгоритм поетапного виявлення вагітних із високим ризиком СПП, що включав визначення клініко-анамнестичних даних, порогових значень ультразвукових та лабораторних маркерів, порушень якості сну та підвищення рівня тривожності, розробку персоналізованих рекомендацій під час вагітності для попередження СПП. Запропоновано практичні підходи до корекції виявлених порушень, зокрема немедикаментозні методи: гігієна сну, позиційна терапія та психотерапевтичні методи з доведеною ефективністю, особливо у ІІ–ІІІ триместрах вагітності
Дата реєстрації
2026-07-28
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-28 / 2026-09-21
