Реєстраційний номер
0826U004006, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
28-08-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Зайнятість та доходи в умовах формування інформаційно-мережевої економіки
Здобувач
Чатченко Тарас Юрійович,
Керівник Гриценко Андрій Андрійович
Опонент Грішнова Олена Антонівна
Опонент Азьмук Надія Анатоліївна
Рецензент Кім Олексій Олексійович
Рецензент Коровіна Наталя Валентинівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Опис
Дисертаційне дослідження присвячено комплексному аналізу закономірностей трансформації зайнятості та механізмів формування доходів в умовах становлення інформаційно-мережевої економіки. Ця трансформація визначається системним переходом від індустріально-ринкових до мережево-цифрових форм організації виробництва і праці, що супроводжується зміною базових принципів розподілу результатів економічної діяльності. Зазначений перехід не є черговим технологічним циклом, а являє собою якісний зсув у способі організації суспільного відтворення, наслідки якого для зайнятості та розподілу доходів мають структурний, а не тимчасовий характер.
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять положення інституційної та еволюційної економічної теорії, концепції мережевої і платформенної економіки, а також ключові напрями сучасних досліджень цифрової трансформації праці. Методологія передбачає використання якісного аналізу, агентного моделювання, сценарного прогнозування та порівняльного інституційного аналізу.
Вперше обґрунтовано концепцію цифрового відчуження як багатовимірного феномену інформаційно-мережевої економіки, що розгортається у шести взаємопов'язаних вимірах і зумовлює поглиблення нерівності в доходах та формування нової цифрової периферії ринку праці. Сформульовано концепцію цифрового фетишизму як ідеологічного механізму легітимації нерівності, що реалізується через технологічний детермінізм, дискурс «нейтрального посередника», натуралізацію монопольної ренти платформ і фетишизм «гнучкості». Удосконалено систему методологічних індикаторів оцінки зайнятості та доходів: індекс цифрової зайнятості, коефіцієнт платформенізації праці, показник цифрової нерівності в доходах та індекс якості цифрової зайнятості. Емпіричний аналіз на основі даних Світового банку, ЮНКТАД і МОП засвідчив зниження стандартної зайнятості з 68% (2000) до 48% (2025) за зростання платформенної до 12% зайнятих, збільшення коефіцієнта Джині з 0,35 до 0,54 і частки доходів топ-1% з 10% до 24%.
На основі агентної моделі, що охоплює 10 851 агента п'яти типів, розроблено три сценарії розвитку ринку праці до 2040 року та обґрунтовано стратегічні напрями державної політики зайнятості й трирівневу систему механізмів справедливого розподілу доходів (предистрибутивних, редистрибутивних та інституційних). Практична цінність дослідження полягає у розробці конкретних механізмів та індикаторів, придатних для впровадження в рамках національної та регіональної соціально-економічної політики.
Ключові слова: інформаційно-мережева економіка, цифровізація, зайнятість, ринок праці, доходи, диференціація доходів, трудові відносини, соціально-економічний розвиток.
Дата реєстрації
2026-07-28
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-28 / 2026-10-21
