Реєстраційний номер
0826U004013, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
27-08-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Управління цифровою трансформацією закладів вищої освіти.
Здобувач
Ховрак Іван Вікторович,
Керівник Загірняк Денис Михайлович
Опонент Бардась Артем Володимирович
Опонент Степура Тетяна Михайлівна
Рецензент Мороз Олена Василівна
Рецензент Білик Марина Юріївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського
Опис
Дисертаційне дослідження присвячене розвитку теоретико-методичних та організаційних засад управління цифровою трансформацією закладів вищої освіти на основі інформаційно-комунікаційних технологій в умовах нестабільності та ризиків цифрового середовища. Обґрунтовано, що цифрова трансформація закладів вищої освіти не зводиться до впровадження окремих платформ, сервісів чи технічних рішень, а охоплює зміну управлінської логіки, організаційної взаємодії, роботи з даними, цифрової культури, комунікацій, розподілу відповідальності та прийняття управлінських рішень.
У роботі узагальнено еволюцію наукових підходів до цифрової трансформації, розкрито роль інформаційно-комунікаційних технологій як чинника зміни управлінських процесів у закладах вищої освіти, уточнено зміст інформаційно-комунікаційного менеджменту в контексті інтеграції освітньої, наукової та соціальної місій. Розвинуто положення щодо цифрової культури, управління репутацією, стратегічних комунікацій і наукової дипломатії. Показано, що результативність цифрової трансформації залежить від узгодженості стратегії, технологій, людського потенціалу, цифрових компетентностей, управління даними, безпеки та взаємодії зі стейкхолдерами.
Проаналізовано сучасний стан і тенденції управління цифровою трансформацією закладів вищої освіти України. Визначено вплив воєнних викликів, руйнувань, релокації, ресурсних обмежень і кіберризиків на забезпечення безперервності освітньої, наукової та адміністративної діяльності. Обґрунтовано фрагментарність наявних статистичних даних щодо цифрової інфраструктури закладів вищої освіти та необхідність системного оцінювання цифрової зрілості. Удосконалено методичні підходи до аналізу цифрової взаємодії закладів вищої освіти зі стейкхолдерами: систематизовано її інформаційно-сервісний, інтерактивний, аналітичний і платформний формати, уточнено типологію стейкхолдерів та визначено показники ефективності такої взаємодії. Оцінено управлінські ефекти застосування технологій штучного інтелекту в цифровому середовищі закладів вищої освіти, зокрема їх можливості, обмеження та ризики для академічної доброчесності, конфіденційності, авторства, достовірності змісту та якості управлінських рішень.
Запропоновано концептуальну модель управління цифровою трансформацією закладів вищої освіти, адаптовану до українських умов. Модель поєднує трикутник «стратегія, технології, люди», наскрізні компоненти врядування й оцінювання зрілості та операційні компоненти, пов’язані з політиками і регламентами, цифровими платформами та сервісами, аналітикою і підтримкою рішень, інфраструктурою та безпекою. Розроблено систему багатовимірного моніторингу зрілості цифрової трансформації, що ґрунтується на поєднанні рівнів готовності, інтеграції та результативності з освітньою, науковою й адміністративною сферами діяльності. Такий підхід дає змогу здійснювати самодіагностику, виявляти проблемні зони, визначати пріоритети цифрового розвитку та підтримувати управлінські рішення на основі даних.
Удосконалено концептуальну архітектуру адаптивного ризик-менеджменту цифрового середовища закладів вищої освіти, що включає реєстр ризиків, оцінювання ризиків, раннє попередження, адаптивне планування та реагування, моніторинг і навчання. Обґрунтовано поєднання управлінського, технічного й організаційного компонентів ризик-менеджменту з урахуванням зовнішніх і внутрішніх ризиків цифрового середовища. Удосконалено структурну декомпозицію робіт при використанні інформаційно-комунікаційних технологій в управлінні цифровою трансформацією, що охоплює планування і підготовку, впровадження, навчання та підтримку користувачів, моніторинг і оцінювання, оптимізацію і розвиток, ризик-менеджмент.
Подальшого розвитку набули підходи до адаптації міжнародних моделей цифрової зрілості до контексту українських закладів вищої освіти з урахуванням стійкості та безперервності діяльності у воєнний час, європейських стандартів, ресурсних обмежень, цифрової рівності, інклюзії, гнучкості та простоти використання. Розроблено дорожню карту управління цифровою трансформацією, що охоплює етапи діагностики та підготовки, пілотних проєктів, масштабування, стабілізації та підтримання змін. Розвинуто теоретичні й прикладні засади застосування технологій штучного інтелекту в освітній, науковій та адміністративній діяльності закладів вищої освіти з урахуванням цілей, переваг, недоліків і ризиків їх використання.
Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання для стратегічного планування цифрового розвитку, оцінювання цифрової зрілості, удосконалення цифрової взаємодії зі стейкхолдерами, управління ризиками, розвитку цифрових компетентностей, підтримки управлінських рішень на основі даних і підвищення організаційної стійкості закладів вищої освіти. Результати дослідження орієнтовані на використання у практиці управління, освітньому процесі, аналітичній роботі та розробленні внутрішніх політик цифрової трансформації.
Дата реєстрації
2026-07-28
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-28 / 2026-08-28
