Реєстраційний номер
0826U004029, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
25-08-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Державний механізм розвитку електронної охорони здоров’я в Україні
Здобувач
Бишенко Галина Миколаївна,
Керівник Орлова Наталія Сергіївна
Керівник Карпа Марта Іванівна
Опонент Карковська Вероніка Ярославівна
Опонент Мельниченко Олександр Анатолійович
Опонент Петрик Сергій Михайлович
Рецензент Бурик Мирослав Мирославович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Університет Григорія Сковороди в Переяславі
Опис
У дисертаційній роботі обґрунтовано теоретико-методичні підходи та методичні, практичні рекомендації щодо формування та реалізації державного механізму розвитку електронної охорони здоров’я на основі впровадження сучасних технологій для забезпечення реформи охорони здоров’я та сталого розвитку України.
У рамках дослідження розширено концептуальні засади державного механізму розвитку електронної охорони здоров’я в умовах реформування сфери охорони здоров’я, визначено пріоритети реалізації інструментів державного механізму розвитку е-здоров’я в регіонах Україні, розвинуто наукові підходи щодо класифікації принципів та інструментів реалізації електронної охорони здоров’я для ефективної реалізації стратегічних цілей медичної реформи в Україні. Ці дослідження дали змогу вирішити актуальне наукове завдання щодо формування державного механізму розвитку електронної охорони здоров’я, в якому визначено ключові завдання та напрями їх реалізації на основі впровадження сучасних електронних технологій для забезпечення сталого розвитку країни.
У першому розділі дисертаційної роботи «Основи формування та розвитку електронної охорони здоров’я в Україні» узагальнено теоретичні підходи щодо визначення поняття «електронна охорона здоров’я», виділено етапи впровадження електронної охорони здоров’я в Україні залежно від її впливу на публічне управління. Визначено структурні компоненти електронної охорони здоров’я України: інформаційно-комунікаційні системи (електронна система охорони здоров’я, електронна інтегрована система спостереження за захворюваннями; е-Stock, MedData), реєстри та дані (дашборди Національної служби здоров'я, дашборди «Центру громадського здоров’я», телеграм-бот «Медичних закупівель України»), телемедицина, інші цифрові проєкти.
На основі дослідження різноманітних підходів до визначення принципів функціонування електронної охорони здоров’я на кожному з етапів розвитку сфери охорони здоров’я в Україні, визначених в Національній стратегії реформування системи охорони здоров’я в Україні на період 2015-2020, Концепції розвитку системи громадського здоров’я в Україні, проєктах цифрової трансформації держави, узагальнено принципи реалізації електронної охорони здоров’я України, систематизовані відповідно до напрямів розвитку електронної охорони здоров’я: нормативно-правове забезпечення розвитку е-здоров’я; організаційно-управлінське та технічне забезпечення розвитку е-здоров’я; ресурсне забезпечення розвитку е-здоров’я; забезпечення якості, безпечності та доступності е-здоров’я.
Досліджено нормативно-правові акти, прийняті в умовах реформування охорони здоров’я, інструменти державного регулювання (методи прямого, непрямого впливу), інституційне забезпечення (Кабінет Міністрів України, Міністерство охорони здоров’я України; Національна служба здоров’я України; державне підприємство «Електронне здоров’я»; вітчизняний бізнес у сфері охорони здоров’я, Офіси з координації розвитку електронної охорони здоров’я, створені в 2022 році при МОЗ) державного механізму розвитку електронної охорони здоров’я.
У зв’язку з розгалуженістю нормативно-правового забезпечення електронної охорони здоров’я в Україні нормативно-правові акти розвитку електронної охорони здоров’я та інструменти е-здоров’я систематизовано за ключовими напрямками: врядування у сфері охорони здоров’я, універсальне охоплення послугами охорони здоров’я, громадське здоров’я, готовність та реагування на надзвичайні ситуації, залученість людей та громад, кадрові ресурси системи охорони здоров’я, організаційно-управлінське та технічне забезпечення, ресурсне забезпечення; забезпечення якості, безпечності та доступності послуг.
Аналіз європейського досвіду реалізації електронної охорони здоров’я (Австрія, Болгарія, Данія, Великобританія, Греція, Естонія, Ізраїль, Італія, Литва, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Швейцарія, Швеція) показав, що напрями реалізації державних механізмів розвитку електронної охорони здоров’я країн ЄС відрізняються залежно від національних або регіональних регуляторних пріоритетів. Механізми координації елементів електронної охорони здоров’я, інструменти, методи реалізації державних механізмів розвитку електронної охорони здоров’я в окремих країнах відрізняються з урахуванням особливостей національної податкової, бюджетної, медичної системи, а також пріоритетних напрямів надання соціальних послуг.
Дата реєстрації
2026-07-28
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-28 / 2026-08-27
