Реєстраційний номер
0826U004052, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
14-08-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Жанрова форма ораторії у часопросторі європейського музичного мистецтва
Здобувач
Ван Ке ..,
Керівник Осадча Світлана Вікторівна
Опонент Новакович Мирослава Олександрівна
Опонент Вороновська Ольга Володимирівна
Рецензент Овсяннікова-Трель Олександра Андріївна
Рецензент Шатова Ірина Олександрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової
Опис
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 025 – «Музичне мистецтво». – Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової, Міністерство культури України, Одеса, 2026.
Актуальність дослідження зумовлена необхідністю комплексного музикознавчого осмислення історичної еволюції жанру ораторії як одного з наймасштабніших явищ європейської духовної музичної культури, у якому протягом кількох століть відбувалося формування особливого типу музично-драматургічного мислення, заснованого на взаємодії сакрального слова, художнього часу, духовного простору та музичної інтерпретації біблійної історії. Від часу виникнення ораторії у римській духовній культурі XVI–XVII століть і до сучасних композицій другої половини ХХ – початку ХХІ століття жанр пройшов складний шлях історичних і художніх трансформацій, у процесі яких змінювалися його композиційні принципи, драматургічна організація, жанрові функції та способи репрезентації духовного змісту. Саме тому дослідження закономірностей розвитку ораторії набуває особливого значення не лише для історії музики, а й для сучасного музикознавства, оскільки дозволяє простежити еволюцію європейського художнього мислення у взаємозв'язку із загальнокультурними, філософськими та богословськими процесами.
Мета дисертації – здійснити комплексне музикознавче дослідження еволюції жанрової форми ораторії у європейському музичному мистецтві та виявити закономірності трансформації її музично-драматургічної моделі, художнього хронотопу й духовно-смислових концепцій від часу становлення жанру до сучасної ораторіальної творчості ХХ–ХХІ століть.
Об'єктом дослідження виступає ораторія як жанрова форма європейського музичного мистецтва та її історичне функціонування в культурному просторі XVI–XXI століть.
Предметом дослідження є закономірності формування та еволюції жанрової моделі ораторії та специфіка їх реалізації у творчості провідних європейських композиторів XVII–XXI століть.
У Висновках зазначається, що історія становлення ораторії постає як складний і багаторівневий процес еволюції європейської сакральної культури, у межах якого виникнення нового жанру було підготовлене не окремими історичними подіями чи діяльністю конкретних релігійних інституцій, а глибокими трансформаціями духовного, богословського та художнього мислення, що відбувалися протягом кількох століть. Завершенням багатовікової еволюції європейського сакрального художнього мислення стала культурна ситуація доби Контрреформації, коли мистецтво остаточно набуло нового богословського, виховного та комунікативного статусу. Діяльність Конгрегації святого Ф. Нері, функціонування римських oratori та розвиток позалітургійної духовно-музичної практики забезпечили історичні умови для переходу від окремих форм релігійного музичного мистецтва до формування цілісної жанрової концепції ораторії.
Найвищого художнього втілення ця модель досягла у творчості Дж. Каріссімі, де остаточно сформувалися основні композиційні й драматургічні принципи класичної ораторії. Саме в цій художній моделі були синтезовані традиції середньовічної літургії, гуманістична концепція людини та естетичні принципи раннього бароко, що визначило подальшу історичну траєкторію розвитку європейської ораторії XVII–XVIII століть і створило підґрунтя для її подальшої еволюції у творчості Генделя та інших композиторів наступних історичних епох.
Дата реєстрації
2026-07-29
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-29 / 2026-09-09
