Реєстраційний номер
0826U004076, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
28-07-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Позитивна та негативна інформація як засоби зображення і моделювання медіаресурсами (не)достовірної реальності
Здобувач
Пришляк Ярина Богданівна,
Керівник Квасниця Ольга Юріївна
Опонент Семен Наталія Федорівна
Опонент Соломін Євген Олександрович
Рецензент Дворянин Парасковія Ярославівна
Рецензент Войтович Наталія Олегівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Львівський національний університет імені Івана Франка
Опис
Дисертація є комплексним дослідженням ролі позитивної, негативної та нейтральної інформації у формуванні й відображенні медіареальності в умовах тривалих суспільно-політичних криз, зокрема під час повномасштабної російсько-української війни. У роботі проаналізовано особливості функціонування негативізму в медіа, досліджено трансформацію тональності новинного контенту та її вплив на суспільні настрої, довіру до інституцій і попит на інформацію.
Емпіричну основу дослідження становлять 79 907 новинних заголовків українських онлайн-медіа «Українська правда», «Суспільне» та «NV» за 2022-2023 роки, а також повідомлення пресслужби Генерального штабу ЗСУ за 2022-2025 роки. Аналіз проведено за ключовими словами «війна», «військовий», «Генштаб», «ЗСУ», «окупований», «ракетний» із подальшою класифікацією повідомлень на позитивні, негативні та нейтральні.
У першому розділі розглянуто причини домінування негативної інформації у новинах, особливості використання позитивних і негативних повідомлень у маніпулятивних практиках, психологічні наслідки споживання негативного контенту, а також зміну попиту на інформацію залежно від суспільних обставин.
У другому розділі представлено результати контент-аналізу новинних заголовків. Запропоновано багаторівневий метод аналізу медіаконтенту, що поєднує автоматичне формування словника ключової лексики та подальший контекстуальний аналіз повідомлень. Встановлено співвідношення позитивних, негативних і нейтральних новин та визначено особливості комунікаційних стратегій українських медіа. Результати засвідчили переважання нейтральної інформації (40%), тоді як негативні новини становлять 31,7%, а позитивні – 28,3%. Виявлено, що «Українська правда» та «NV» тяжіють до нейтрального висвітлення, тоді як «Суспільне» частіше використовує негативний контент. Простежено також тенденцію до посилення негативізації інформаційного поля зі збільшенням тривалості війни.
У третьому розділі проаналізовано взаємозв’язок між характером медійного контенту та суспільними настроями на основі соціологічних досліджень. Досліджено комунікаційну стратегію пресслужби Генерального штабу ЗСУ, яка системно використовує позитивні повідомлення для формування образу українського спротиву та підтримки довіри до армії, а негативні – для конструювання образу ворога та консолідації громадської думки.
У висновках узагальнено, що позитивна, негативна та нейтральна інформація є важливими інструментами конструювання медіареальності. Доведено, що медіа в кризових умовах не лише відображають події, а й активно формують інформаційну картину світу через добір лексики, тональність повідомлень і комунікаційні стратегії. Встановлено, що традиційне розуміння позитивної й негативної тональності в умовах війни змінюється: негативна лексика може набувати позитивного значення залежно від контексту, що потребує контекстуального підходу до аналізу медіаконтенту.
Дослідження також підтвердило взаємозв’язок між характером інформаційного поля та суспільними настроями: високий рівень довіри до ЗСУ й віри у перемогу корелює з позитивним висвітленням діяльності української армії в офіційних комунікаціях і медіа. Узагальнено, що збалансоване використання позитивної, негативної та нейтральної інформації є важливою передумовою відповідального функціонування медіа в умовах тривалих кризових ситуацій.
Дата реєстрації
2026-07-29
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-29 / 2026-09-15
