Реєстраційний номер
0826U004086, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
27-07-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Формування стратегії розвитку фінансових посередників в умовах цифровізації економіки
Здобувач
Волошин Дмитро Миколайович,
Керівник Шишкіна Олена Вікторівна
Опонент Вергелюк Юлія Юріївна
Опонент Приказюк Наталія Валентинівна
Рецензент Тарасенко Артем Валерійович
Рецензент Садчикова Ірина Володимирівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет "Чернігівська політехніка"
Опис
Дисертаційну роботу присвячено поглибленню теоретико-методичних засад та розробці практичних механізмів формування стратегії розвитку фінансових посередників в умовах цифровізації економіки. Актуальність теми зумовлена глибокими інституційними змінами, яких зазнає фінансовий сектор під впливом цифрових технологій, а також необхідністю адаптації фінансових установ до викликів воєнного часу та завдань повоєнної відбудови України, інтеграції вітчизняного фінансового ринку до єдиного цифрового простору Європейського Союзу.
У першому розділі роботи досліджено еволюцію ролі та функцій фінансових посередників у цифровій економіці. Доведено, що сучасний фінансовий посередник поступово перетворюється з традиційного інституту акумуляції та перерозподілу ресурсів на цифрову платформу, координатора екосистеми та постачальника даних-центричних сервісів.
Запропоновано авторську класифікацію фінансових посередників за критеріями ступеня цифровізації технологічної основи, функціонального призначення та рівня регуляторної інтеграції. Виокремлено шість взаємодоповнюючих механізмів впливу фінансових посередників на розвиток цифрових фінансових сервісів – інституційний, технологічний, платформний, регуляторно-інноваційний, освітньо-комунікаційний та інвестиційно-фінансовий – та доведено, що їх системна взаємодія створює синергетичний ефект, який підсилює інноваційний потенціал цифрового фінансового ринку.
Досліджено трансформацію ключових функцій фінансових посередників – управління ризиками (перехід від реактивного до проактивного підходу на основі Big Data та AI), формування довіри (перехід від інституційної до технологічної та алгоритмічної довіри), інфраструктурної, інноваційної, фінансової інклюзії та стратегічного розвитку. Визначено чотири рівні участі фінансових інновацій у формуванні стратегічної моделі розвитку: технологічна база, інноваційні рішення, стратегічні імперативи та стратегічні результати.
У другому розділі розроблено методологічний інструментарій оцінювання цифрової зрілості фінансових посередників. Проведений аналіз міжнародних підходів засвідчив відсутність універсальної методики, адаптованої до умов функціонування фінансових посередників у країнах з ринками, що розвиваються, особливо в умовах воєнних викликів. На основі гібридного підходу запропоновано авторську модель оцінювання цифрової зрілості (Digital Capability Maturity Index, DCMI), яка інтегрує шість ключових вимірів: технологічну інфраструктуру, процесну зрілість, клієнтську цифрову взаємодію, інноваційну спроможність, кіберстійкість та регуляторно-інституційну відповідність.
Розроблено методику розрахунку інтегрального показника, що включає процедури нормування, визначення вагових коефіцієнтів та агрегування. Здійснено пілотне оцінювання цифрової зрілості двох системно важливих банків України. Визначено пріоритетні напрями подальших інвестицій для кожної установи.
У третьому розділі запропоновано практичні механізми формування та реалізації стратегії розвитку фінансових посередників в Україні в умовах повоєнного відновлення. Розроблено триетапну дорожню карту імплементації Регламенту ЄС про цифрову операційну стійкість (DORA) на період 2026–2030 років, яка охоплює оцінювально-нормативний (2026–2027), пілотний (2027–2028) та масштабний (2028–2030) етапи. Визначено основні розриви між чинним регулюванням Національного банку України та вимогами DORA за п’ятьма сферами: управління ІКТ-ризиками, звітування про інциденти, тестування операційної стійкості, управління ризиками від третіх ІКТ-провайдерів та обмін інформацією про кіберзагрози.
Запропоновано організаційно-економічний механізм інтеграції фінансових посередників до інноваційної інфраструктури цифрового фінансового ринку, який складається з трьох блоків: координаційного (Координаційний центр інтеграції на базі НБУ за участі профільних асоціацій), ресурсного (державне фінансування, міжнародна технічна допомога, приватні інвестиції) та моніторингового (система кількісних і якісних показників зі зворотними зв’язками).
Розроблено типову структуру стратегії кіберстійкості фінансового посередника, яка складається з семи взаємопов’язаних розділів (політики та організаційна структура, ідентифікація активів, управління ризиками, захисні заходи, виявлення та моніторинг, реагування на інциденти, відновлення після інцидентів) та шестикроковий циклічний алгоритм її впровадження (самооцінка → усунення розривів → технічне впровадження → навчання персоналу → сертифікація → постійний моніторинг). Ключовою особливістю алгоритму є наявність зворотних зв’язків, що забезпечують адаптивність до змін середовища загроз.
Запропоновано систему показників ефективності впровадження цифрових рішень, що охоплює чотири групи KPI (фінансові, операційні, ризикові, клієнтські) з бенчмарками та цільовими значеннями. Сформульовано диференційовані рекомендації для фінансових посередників з високим, середнім і базовим рівнем цифрової зрілості.
Дата реєстрації
2026-07-29
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-29 / 2026-09-01
