Реєстраційний номер
0826U004096, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
30-07-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Методика розслідування масових заворушень
Здобувач
Мішустін Владислав Володимирович,
Керівник Вітвіцький Сергій Сергійович
Опонент Волошанівська Тетяна Володимирівна
Опонент Макарова Олена Павлівна
Рецензент Груздь Олександр Іванович
Рецензент Литвиненко Ольга Георгіївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Донецький державний університет внутрішніх справ
Опис
Дисертація присвячена вивченню теоретичних і практичних положень методики розслідування масових заворушень. Надано загальну характеристику та з’ясовано кримінально-правові ознаки масових заворушень.
Встановлено, що поняття «масові заворушення» не закріплене у кримінальному законі або відомчих нормативно-правових актах, а тому визначено, що масові заворушення – це злочини, які посягають на суспільні відносини, що характеризуються дотриманням прав і свобод людини, гарантування безпеки їх життю і здоров’ю, функціонування органів державної влади, та які супроводжуються порушенням громадської безпеки та порядку у вигляді вчинення насильства над особою, завдання тілесних ушкоджень, здійснення погромів, підпалів, знищення майна, захоплення будівель або споруд, а також вчинення опору представникам держаної влади.
Визначено, що початковий етап розслідування масових заворушень характеризується тим, що вказані злочини вчиняються явно і не приховуються від працівників правоохоронних органів, очевидців та потерпілих. Приводом для відкриття кримінального провадження та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань є повідомлення про вчинення масових заворушень від потерпілих, посадових осіб та працівників підприємств, установ та організацій, а також представників державної влади, засобів масової інформації та очевидців.
Систематизовано обставини, що підлягають встановленню в залежності від етапу досудового розслідування та наведено у вигляді алгоритму: 1) на етапі отримання повідомлення про кримінальне правопорушення або інші події встановлюються обставини, що характеризують подію кримінального правопорушення та обставини, що характеризують обстановку вчинення злочину (час, місце); 2) на початковому етапі розслідування встановлюються: обставини, що характеризують особу злочинця (характеристика особи злочинця, його дані та ознаки; наявність організаторів масових заворушень; дії кожного із учасників масових заворушень); обставини, що характеризують суб’єктивну сторону злочину (мотив; мета; умисел); обставини, що характеризують спосіб вчинення злочину (підготовка; спосіб вчинення та приховування протиправних дій; використання зброї та інших предметів як зброї; знаряддя і засоби вчинення злочину); обставини, що характеризують наслідки злочину (відомості про потерпілих осіб; характер негативних наслідків масових заворушень (матеріальна, моральна або фізична шкода); 3) на подальшому етапі встановлюються обставини, які впливають на кримінальну відповідальність особи (обставини, які обтяжують покарання; обставини, які пом’якшують покарання або виключають кримінальну відповідальність; визнання вини).
В контексті методики розслідування масових заворушень виокремлено тактичні завдання, які полягають у з’ясуванні обставин вчинення масових заворушень: 1) встановити місце, час та обстановку масових заворушень; 2) виявити та вилучити знаряддя та засоби, сліди злочину, речі та предмети зі слідами злочину; 3) встановити свідків та потерпілих, отримати від них показання щодо обставин масових заворушень та їх наслідків; 4) встановити та затримати осіб, причетних до вчинення масових заворушень; 5) отримати фактичні дані, що свідчать про організований характер масових заворушень, спосіб спілкування між учасниками та підтримання зв’язку, розмежування функцій і завдань між злочинцями; 6) встановити мету масових заворушень; 7) з’ясувати факт попередньої підготовки до масових заворушень; 8) з’ясувати характер негативних наслідків масових заворушень (матеріальна, моральна або фізична шкода). З метою вирішення вказаних тактичних завдань запропоновано тактичні операції «Організація масових заворушень», «Злочинець», «Докази», «Свідок».
Проаналізовано проблемні аспекти проведення слідчого огляду, зокрема, відзначено, що складність під час огляду місця події при розслідуванні масових заворушень полягає у огляді великих ділянок місцевості (площ, вулиць, проспектів, стадіонів, будівель, споруд), що зумовлено багатопредметністю обстановки, значною кількістю об’єктів, що підлягають огляду та численними слідами вчинення масових заворушень. Це зумовлює необхідність у застосуванні сучасних засобів криміналістичної техніки, зокрема 3D сканування з метою виготовлення 3D моделей місця події та окремих об’єктів, а також використання можливостей безпілотних літальних апаратів з метою здійснення фото- та відеофіксації.
Дата реєстрації
2026-07-30
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-30 / 2026-07-30
