Реєстраційний номер
0826U004100, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
22-07-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Кримінологічна характеристика та запобігання жіночій злочинності
Здобувач
Пугач Світлана Іванівна,
Керівник Удод Андрій Миколайович
Опонент Бабенко Андрій Миколайович
Опонент Орлов Юрій Володимирович
Рецензент Волобуєва Олена Олексіївна
Рецензент Семенишина-Фіголь Богдана Миколаївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Донецький державний університет внутрішніх справ
Опис
Дисертацію присвячено теоретичному узагальненню та новому вирішенню наукового завдання, яке полягає у формуванні кримінологічної характеристики жіночої злочинності та визначенні шляхів її запобігання в умовах воєнного стану на основі дослідження соціальної ролі жінок у суспільстві і встановлення основних детермінантів їхньої злочинної поведінки.
Досліджено генезис жіночої злочинності в кримінології та стан наукової розробки цієї проблеми в Україні.
Проаналізовано злочинність жінок у сучасній Україні, визначено її обсяг і структуру. Встановлено, що сучасна жіноча злочинність перебуває під впливом низки факторів соціально-економічного, політичного, законодавчого, освітньо-виховного та ідеологічного характеру, а воєнний стан суттєво змінив як кількісні показники, так і склад кримінальних правопорушень, що вчиняються жінками.
Встановлено детермінанти жіночої злочинності шляхом розмежування причин та умов, що сприяють вчиненню кримінальних правопорушень. Причини вчинення кримінальних правопорушень жінками зосереджені у поєднанні в особистості жінки негативних факторів біологічного (особливості протікання нейропсихічних процесів, що можуть мати генетичну основу та проявлятися у схильності до психопатичних реакцій) і соціального характеру (сукупність світоглядних установок і ціннісних орієнтацій жінки, які формуються під впливом найближчого соціального оточення). Поєднання біологічного і соціального призводить до формування стану соціальної культури особистості – неузгодженості волі та свідомості людини із законами соціальної природи, що проявляється як комплекс свавілля й ілюзій, зовнішнім виразом якого стають вчинки, що порушують норми моралі та права.
Надано кримінологічну характеристику особи жінки, яка вчиняє кримінальні правопорушення. Встановлено, що більшість із них розпочинають злочинну діяльність під впливом сімейно-побутових конфліктів та несприятливої економічної ситуації, належать до вікової групи 30–49 років, мають базовий або профільний середній рівень освіти, офіційно не працевлаштовані, але працездатні, перебувають поза стабільними сімейними зв'язками («одинокі», «розлучені», «вдови»), мають неповнолітніх дітей, вчиняють кримінальні правопорушення одноособово або у співучасті, виконуючи роль посередника, як правило, раніше не судимі. З'ясовано, що біосоціальні ознаки проявляються у психологічних особливостях жінок, які впливають на кримінальну поведінку: емоційна нестійкість; схильність до афективних станів; низька самооцінка; підвищена тривожність; схильність до маніпулятивної поведінки; імпульсивність; більш емоційне сприйняття життєвих труднощів та конфліктних ситуацій.
Здійснено класифікацію кримінальних правопорушень, що вчиняються жінками, за ознакою мотивації. Доведено, що саме мотиваційна ознака є найбільш продуктивною для кримінологічного аналізу, оскільки дає змогу виокремити цільові групи запобіжного впливу.
Визначено рівні і зміст заходів запобігання жіночій злочинності. Проведене дослідження засвідчило, що ця система побудована за трирівневим принципом: загальносоціальний, спеціально-кримінологічний та індивідуально-профілактичний рівні, кожен з яких виконує окремі, але взаємопов'язані функції.
Обґрунтовано, що збройна агресія російської федерації проти України суттєво трансформувала всі три рівні запобіжної діяльності.
За результатами дослідження сформульовано рекомендації щодо підвищення ефективності запобіжної діяльності, зокрема чотири законодавчі пропозиції: доповнення ст. 66 КК України пунктом про вчинення кримінального правопорушення внаслідок тривалого домашнього насильства; доповнення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» нормою про ресоціалізаційні програми для членів сімей загиблих; закріплення у Законі України «Про запобігання домашньому насильству» норми про обов'язковий індивідуальний план профілактики для жінок–повторних жертв; впровадження у Законі України «Про пробацію» ґендерно-чутливих методик оцінки ризиків рецидиву.
Дата реєстрації
2026-07-30
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-30 / 2026-07-30
