Реєстраційний номер
0826U004147, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
03-08-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Адміністративно-правові засади реалізації державної політики України в сфері енергетики в умовах євроінтеграції
Здобувач
Коноваленко Андрій Григорович,
Керівник Рижук Ірина Володимирівна
Опонент Пунда Олександр Олегович
Опонент Попович Терезія Петрівна
Рецензент Галус Олена Олександрівна
Рецензент Гаврік Роман Олександрович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова
Опис
Актуальність теми дослідження зумовлена одночасним впливом двох масштабних чинників на розвиток української енергетики: необхідністю виконання євроінтеграційних зобов’язань та забезпеченням функціонування енергетичного сектору в умовах повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України.
Енергетика є однією з базових складових національної безпеки, економічної стабільності та державного суверенітету. Після набуття Україною статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу у 2022 році та початку переговорів про вступ у 2024 році питання адаптації енергетичного законодавства до acquis Європейського Союзу набули принципово нового значення. Одночасно воєнний стан суттєво змінив умови функціонування енергетичної системи держави, висунувши на перший план питання енергетичної безпеки, фізичного захисту інфраструктури, диверсифікації джерел енергопостачання та забезпечення стійкості енергетичних мереж.
У першому розділі дисертації досліджено теоретико-правові засади державної політики України у сфері енергетики в умовах євроінтеграції. Встановлено, що сучасна система програмних документів євроінтеграційної політики України сформувала багаторівневий механізм реалізації зобов’язань перед Європейським Союзом. Проведений аналіз дозволив виділити чотири основні групи документів: нормативно-правові акти з обов’язковою юридичною силою, документи стратегічного планування, інструменти умовного фінансування та документи орієнтовного характеру.
Обґрунтовано, що кожна із зазначених груп виконує самостійну функцію в механізмі європейської інтеграції та має безпосередній вплив на реформування енергетичного сектору. Особливу увагу приділено аналізу Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, Національної програми адаптації законодавства України до права ЄС, Національної економічної стратегії до 2030 року, механізму Ukraine Facility та інших програмних документів.
Доведено, що на сучасному етапі саме механізм умовного фінансування реформ перетворюється на один із найважливіших інструментів стимулювання трансформацій у сфері енергетики. У роботі досліджено позитивні та негативні аспекти євроінтеграційної політики України. До позитивних наслідків віднесено модернізацію державного управління, реформування системи публічної адміністрації, розвиток антикорупційної інфраструктури, удосконалення механізмів судового захисту, розширення доступу українських товарів до ринку Європейського Союзу та підвищення якості регуляторного середовища.
Встановлено, що в енергетичній сфері позитивний вплив євроінтеграції проявляється через реформування ринку електричної енергії, розвиток конкурентних механізмів функціонування ринку, впровадження стандартів енергоефективності та стимулювання відновлюваної енергетики. Разом із тим визначено низку негативних аспектів євроінтеграційного процесу. Зокрема, встановлено, що виконання вимог acquis ЄС потребує значних фінансових ресурсів, модернізації енергетичної інфраструктури та подолання інституційних проблем, які накопичувалися протягом тривалого часу. Обґрунтовано, що окремі реформи, особливо у сфері тарифного регулювання та лібералізації енергетичних ринків, можуть створювати додаткові соціальні ризики, які потребують застосування компенсаційних механізмів з боку держави.
У другому розділі дисертації досліджено сучасний стан співробітництва України з Європейським Союзом у сфері енергетики та процес гармонізації національного законодавства з acquis ЄС. Встановлено, що інституційною основою співробітництва між Україною та Європейським Союзом у сфері енергетики є Договір про Енергетичне Співтовариство, який забезпечує поступову адаптацію українського законодавства до права ЄС та створює механізми контролю за виконанням відповідних зобов’язань.
Доведено, що ключову роль у цьому процесі відіграють Міністерство енергетики України, НКРЕКП, Секретаріат Енергетичного Співтовариства, Європейська Комісія, а також міжнародні фінансові інституції. Здійснено аналіз інституційних, правових, технічних та фінансових механізмів співробітництва України з Європейським Союзом.
Встановлено, що після 2022 року відбулося істотне розширення масштабів фінансової підтримки українського енергетичного сектору, а також суттєве посилення координації між українськими та європейськими інституціями. Особливу увагу приділено дослідженню процесів гармонізації законодавства України з acquis ЄС у сфері електроенергетики.
Дата реєстрації
2026-07-30
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-30 / 2026-08-09
