Реєстраційний номер
0826U004214, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Військові конфлікти на пострадянському просторі: порівняльний аналіз
Здобувач
Кошельник Владислав Едуардович,
Керівник Фісун Олександр Анатолійович
Опонент Назаров Микола Сергійович
Опонент Романюк Олександр Іванович
Рецензент Авксентьєв Антон Олександрович
Рецензент Баталов Олексій Анатолійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Опис
Дисертацію присвячено комплексному порівняльному аналізу військових конфліктів на пострадянському просторі та дослідженню політичних, інституційних і геополітичних чинників їх виникнення, розвитку й урегулювання. Особливу увагу приділено трансформації політичних режимів після розпаду СРСР, впливу процесів державотворення, зовнішньополітичної орієнтації, міжнародного середовища та діяльності міжнародних організацій на конфліктну динаміку. Центральне місце у дослідженні займає російсько-українська війна, яка розглядається в контексті загальної еволюції конфліктів пострадянського простору.
Актуальність дослідження визначається необхідністю наукового осмислення природи сучасних військових конфліктів, що сформувалися внаслідок незавершеності політичних трансформацій, територіальних суперечностей, геополітичного суперництва та криз міжнародної системи безпеки. Особливого значення ця проблема набула після повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну, яке істотно змінило архітектуру європейської безпеки та потребує переосмислення існуючих теоретичних підходів до аналізу війни.
Методологічну основу дослідження становить комплекс загальнонаукових і спеціальних політологічних методів. Використано порівняльний, історико-політологічний, системний, інституційний, типологічний методи, метод case study, процесуальний аналіз, а також аналіз документів і контент-аналіз. Їх поєднання забезпечило можливість здійснити комплексне дослідження військових конфліктів, виявити закономірності їх розвитку та сформувати авторські концептуальні узагальнення.
У роботі запропоновано режимно-конфліктну модель аналізу військових конфліктів, яка пояснює їх як результат взаємодії політичних, інституційних і зовнішньополітичних чинників. Також розроблено двовісну таксономію конфліктів, що поєднує рівень інтенсивності бойових дій із масштабом міжнародного залучення та дозволяє здійснювати їх порівняльну класифікацію в межах єдиної аналітичної системи.
У першому розділі досліджено особливості модернізації політичних режимів пострадянських держав, їхню конституційну, економічну та ідеологічну еволюцію, а також вплив внутрішніх і зовнішніх чинників на формування конфліктного потенціалу. Обґрунтовано, що незавершеність демократичних перетворень, гібридний характер політичних режимів і збереження неопатримоніальних практик значною мірою визначили подальшу нестабільність регіону. Запропоновано модель еволюції лімінальної війни.
У другому розділі здійснено порівняльний аналіз основних військових конфліктів на пострадянському просторі, зокрема Придністровського, Нагірно-Карабаського, російсько-грузинської війни та російсько-української війни. Встановлено, що їх виникнення зумовлене поєднанням геополітичних, політичних, економічних, етнополітичних та інформаційних чинників. Особливу увагу приділено ролі Російської Федерації у підтримці сепаратистських рухів, використанні гібридних інструментів впливу та ескалації конфліктів. Проаналізовано діяльність ООН, ОБСЄ, НАТО та інших міжнародних організацій у процесах запобігання, врегулювання й мінімізації наслідків воєнних конфліктів.
Третій розділ присвячено становленню України як незалежної держави, розвитку українсько-російських відносин та аналізу передумов повномасштабного вторгнення Російської Федерації. Доведено, що російсько-українська війна є результатом тривалої комплексної ескалації, яка поєднувала політичний, економічний, інформаційний, дипломатичний і військовий тиск. У роботі запропоновано авторську процесуальну модель еволюції лімінальної війни, що описує послідовний перехід від прихованого протистояння до відкритої міждержавної війни. Введено поняття «розрив лімінальності» як механізму переходу між різними фазами протистояння, а повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року визначено як завершення тривалого періоду лімінальної ескалації, а не початок війни.
Обґрунтовано, що запропоновані авторські концепції розширюють теоретичні можливості сучасної політичної конфліктології та можуть бути використані під час дослідження сучасних міжнародних конфліктів, прогнозування їх розвитку й удосконалення механізмів політичного врегулювання. Практичне значення результатів полягає у можливості їх застосування в науковій діяльності, освітньому процесі, експертно-аналітичній роботі та підготовці рекомендацій для органів державної влади у сфері національної безпеки й зовнішньої політики.
Ключові слова: військові конфлікти, пострадянський простір, політичні режими, політична модернізація, політична трансформація, російсько-українська війна, повномасштабне вторгнення, гібридна війна, лімінальна війна, міжнародна безпека, міжнародні організації, геополітика, конфліктологія.
Дата реєстрації
2026-07-31
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-31 / 2026-07-31
