Реєстраційний номер
0826U004230, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
28-08-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Принципи архітектурно-планувальної організації центрів психологічної реабілітації для військовослужбовців
Здобувач
Мальцев Василь Станіславович,
Керівник Куцевич Вадим Володимирович
Опонент Мерилова Ірина Олександрівна
Опонент Давидов Анатолій Миколайович
Рецензент Третяк Юлія Вікторівна
Рецензент Ковальська Гелена Леонідівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Київський національний університет будівництва і архітектури
Опис
У вступі згідно до положень Закону України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я» (03.12.2021 № 1053-IX) розкрито актуальність дослідження в умовах зростання потреби у психологічній реабілітації військовослужбовців, окреслено проблемне поле формування спеціалізованого реабілітаційного середовища та його архітектурно-планувального забезпечення. Обґрунтовано спрямованість роботи на пошук таких просторових рішень, які поєднують медико-технологічні вимоги з архітектурно-планувальними рішеннями
У першому розділі «Передумови формування типології центрів психологічної реабілітації для військовослужбовців», який присвячено вивченню соціальних, медико-психологічних та містобудівних передумов розвитку середовища реабілітації, узагальненню зарубіжного і вітчизняного досвіду проєктування, будівництва й експлуатації спеціалізованих реабілітаційних об’єктів, простежено еволюцію підходів до лікувально-реабілітаційного середовища та зміну уявлень про роль архітектури у відновленні людини, здійснено аналіз наукової літератури та сформовано підходи до класифікації центрів психологічної реабілітації для військовослужбовців.
У другому розділі «Архітектурно-планувальна організація ЦПРВ» обґрунтовується підхід до формування архітектурного середовища центрів психологічної реабілітації військовослужбовців як системи, що визначається сукупністю зовнішніх і внутрішніх факторів, які у взаємозв’язку формують вимоги до функціонального зонування, комфортності, безпеки та адаптивності простору. До зовнішніх віднесено нормативно-правові, містобудівні та природно-кліматичні чинники, які задають рамки: вибір ділянки й контексту, доступність, обмеження та вимоги до безпеки, інсоляції, шумового режиму й ландшафтного потенціалу. Внутрішні фактори (медико-технологічні, архітектурно-типологічні, соціально-економічні, ергономічні та технологічно-інноваційні) визначають зміст і логіку простору: склад функцій і сценарії терапії, зонування та маршрути, рівні приватності, вимоги до комфортності й керованості середовища. Ергономічні фактори подано як ключову групу внутрішніх чинників, що визначають архітектурно-планувальну організацію ЦПРВ: просторово-антропометричні вимоги (геометрія приміщень і комунікацій, антропометрія пацієнтів, габарити меблів/обладнання, безпечні поверхні та умови руху), принципи безбар’єрності й універсального дизайну (безперервна доступність, логічні горизонтальні та вертикальні зв’язки), а також психофізіологічні параметри середовища (світло, повітря, акустика, архітектурно-художній образ і трансформативність), які разом забезпечують комфорт, безпеку, зниження сенсорних перевантажень і підвищення
ефективності
У третьому розділі «Рекомендації щодо проєктування сучасних центрів реабілітації військовослужбовців» розроблено рекомендації щодо містобудівного розміщення та організації території центрів психологічної реабілітації військовослужбовців у структурі населених пунктів. Узагальнення світового досвіду на основі класифікації ЦПРВ дозволило виокремити три типологічні моделі локалізації таких закладів - у сформованій міській забудові, у приміській зоні та у віддалених рекреаційних ландшафтах
- відповідно до функціонального профілю й тривалості реабілітаційних програм. Обґрунтовано, що міська локалізація забезпечує високу транспортну доступність і мультидисциплінарність допомоги, проте потребує компактних багатоповерхових рішень із компенсацією дефіциту відкритих просторів; приміська - створює баланс між доступністю та екологічною якістю середовища й дає можливість павільйонно-блокованої забудови з розвиненою системою ландшафтної терапії; рекреаційна — орієнтована на довготривалу комплексну реабілітацію з максимальним використанням природно-кліматичних чинників та мінімізацією зовнішніх стресорів.
Дата реєстрації
2026-08-03
Додано/оновлено в НРАТ
2026-08-03 / 2026-09-07
