Дисертація доктора філософії. Онищенко Владислав Вячеславович. Нормативно-правове регулювання здійснення контролю за обробкою персональних даних

Реєстраційний номер

0826U004287, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

17-08-2026

Статус

Захищена

Назва роботи

Нормативно-правове регулювання здійснення контролю за обробкою персональних даних

Здобувач

Онищенко Владислав Вячеславович,

Керівник Потіп Микола Миколайович
Опонент Крупко Яна Михайлівна
Опонент Марущак Анна Валеріївна
Рецензент Тюря Юлія Іванівна
Рецензент Пушкіна Олена Вікторівна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Національний технічний університет "Дніпровська політехніка"

Опис

У дисертації проведено комплексне наукове дослідження інституту контролю за обробкою персональних даних в Україні. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших комплексних наукових досліджень адміністративноправового механізму контролю за обробкою персональних даних в Україні, визначення практичних проблем правозастосовної практики у цій сфері, а також розробки науково обґрунтованих пропозицій щодо їх усунення. У результаті дослідження сформульовано низку нових наукових положень, рекомендацій і висновків, зокрема: вперше: - запропоновано авторське визначення системи контролю за обробкою персональних даних як сукупності взаємопов’язаних і взаємодоповнювальних рівнів контролюючого впливу – загального регулятора, секторальних державних регуляторів, органів професійного самоврядування, етичних органів саморегулювання та внутрішнього самоконтролю володільця, що утворюють п’ятирівневу типологію суб’єктів, побудовану за критерієм природи суб’єкта та юридичної сили його рішень; - обґрунтовано концепцію сферозалежного (секторального) контролю за обробкою персональних даних, відповідно до якої конфігурація контролю – коло суб’єктів, обсяг повноважень і застосовні форми – визначається сферою суспільних відносин, у межах якої здійснюється обробка, а компетенція секторальних суб’єктів щодо персональних даних має похідний характер і 3 виникає внаслідок перетину спеціальних правових режимів зі сферою персональних даних; - доведено концептуальну некоректність кваліфікації судів як «суб’єктів контролю» за законодавством про захист персональних даних та запропоновано вживати щодо судів термін «суб’єкт судового захисту прав у сфері обробки персональних даних», що усуває концептуальну колізію між функціями контролю і правосуддя; - виявлено нормативну неузгодженість між законодавчою категорією «спеціальних персональних даних» (стаття 7 Закону України «Про захист персональних даних») та підзаконною категорією «даних, що становлять підвищений ризик», а також обґрунтовано існування самостійної прогалини правового регулювання щодо статусу інформації про померлу особу; удосконалено: - підходи до класифікації контролю за обробкою персональних даних шляхом розмежування трьох самостійних класифікаційних площин – виду контролю, форми контролю та сфери суспільних відносин; - систему підстав обробки персональних даних шляхом їх структурування у дві групи залежно від правової природи – підстави, що ґрунтуються на волевиявленні суб’єкта персональних даних, і підстави, що виникають із закону або об’єктивних обставин; - розуміння повноважень Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у сфері захисту персональних даних шляхом їх класифікації за функціональним призначенням; дістали подальшої розробки: - історико-правова реконструкція генези інституту контролю за обробкою персональних даних в Україні як зумовленого євроінтеграційними чинниками процесу; - методологія здійснення нагляду за обробкою персональних даних шляхом обґрунтування необхідності переходу від перевірки окремих операцій обробки до системного аудиту архітектури систем штучного інтелекту та розвитку технічної спроможності наглядового органу для незалежного тестування алгоритмічних систем; сформульовано пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання контролю за обробкою персональних даних. Зокрема розроблено конкретні законодавчі пропозиції у формі модельних норм змін до Закону України «Про охорону дитинства» та Закону України «Про медіа» (Додаток В), що є безпосереднім нормативним продуктом дисертаційного дослідження

Дата реєстрації

2026-08-05

Додано/оновлено в НРАТ

2026-08-05 / 2026-08-20