Реєстраційний номер
0826U004346, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
31-07-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Визначення впливу посттравматичного стресового розладу на розвиток звичного невиношування вагітності.
Здобувач
Харун Ірина Леонідівна,
Керівник Камінський Анатолій В'ячеславович
Опонент Загородня Олександра Сергіївна
Опонент Булавенко Ольга Василівна
Рецензент Карлова Олена Олександрівна
Рецензент Малишева Ірина Володимирівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика
Опис
Дослідження присвячене встановленню патофізіологічних механізмів впливу ПТСР на розвиток звичного невиношування вагітності (ЗНВ) та розробці комплексного підходу до діагностики, прогнозування і профілактики ЗНВ у жінок з ПТСР для підвищення частоти успішних репродуктивних результатів.
ЗНВ – поліетіологічне захворювання (дві або більше втрат вагітності на ранньому етапі), яке спостерігається у 15% пар репродуктивного віку у світі; у 40-50% випадків етіологія лишається нез’ясованою. Поширеність психоемоційних порушень в Україні значно зросла через повномасштабну війну. Аналіз міжнародних настанов та Клінічного протоколу МОЗ України (2014) засвідчив, що жодна з них не визнає ПТСР самостійним чинником ризику ЗНВ, а психологічний скринінг на прегравідарному етапі не є обов’язковим.
У дослідження 2022-2025 рр. (КНП «Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини») залучено 150 жінок. Групи: Основна (n=100; ЗНВ+ПТСР) з підгрупами ІА (n=60; планують вагітність) та ІБ (n=40; вагітні до 10 тижнів); Порівняння ІІ (n=30; ЗНВ без ПТСР); Контрольна ІІІ (n=20; ПТСР з успішною вагітністю в анамнезі). Скринінг: PCL-C, шкала депресії Бека, індекс якості сну Піттсбурга. Обстеження: гормональний та імунологічний статус (лімфоцити, NK-клітини, цитокіни), маркери АФС, тиреоїдний профіль, вагінальний мікробіом. Обробка даних – Statistica 12.0 (t-критерій Стьюдента, Манна-Уітні, Фрідмана, Колмогорова-Смирнова, Пірсона, точний критерій Фішера, кореляційний аналіз, логістична регресія, ROC-аналіз).
Виявлені ключові чинники ризику: короткий міжгестаційний інтервал ≤6 міс – у 83% жінок підгрупи ІА (χ²=47,3; p<0,001); надмірна маса тіла – у 53,3% групи ІІ (p=0,014); бактеріальний вагіноз – у 40,0% групи ІІ; шкідливі звички – понад 25% у всіх групах.
Початковий скринінг виявив значущий рівень ПТСР-симптоматики: підгрупа ІА – 78,23±0,95 бала PCL-C, ІБ – 78,60±0,90, Контрольна ІІІ – 74,15±2,67, тоді як у групі ІІ – 40,50±4,58 (p<0,001). Сильні кореляції: ПТСР-депресія (r=0,83), ПТСР-сон (r=0,81), депресія-сон (r=0,67); всі p<0,001. Порушення сну – у 63,33% ІА.
Імунологічно виявлено відмінності за NK-клітинами: ІА – 24,43±0,17%, ІБ – 26,65±0,16%, ІІ – 22,46±0,09%, ІІІ – 14,88±1,43% (p<0,001). Підвищення CD4+/CD8+ у вагітних ІБ (1,69±0,22% проти норми 1,15±0,11%) – несприятливий маркер загрози переривання. Дисбаланс цитокінів (IL-10 – 7,53±0,46 пг/мл; γ-IFN – 11,99±0,62 пг/мл) з формуванням Th1-відповіді. АФС підтверджено у 22,5% ІБ. Клінічно підтверджено «ефект замкненого циклу» між ПТСР та ЗНВ.
Виявлено кореляцію між підвищеним ТТГ та частотою втрат (R=0,58; p=0,03). Поєднання підвищеного ТТГ з позитивними АТПО подвоює ризик втрати вагітності (OR=2,0; 95% CI 1,1–3,8). У 7 пацієнток ІА з вираженою тиреоїдною дисфункцією (ТТГ 7,45-9,763; АТПО 146-384 МО/мл) вагітність не настала або перервалась у І триместрі; у 4 жінок групи ІІ, які досягли цільового ТТГ (1,95-2,41), пологи були успішними.
Виокремлено три незалежні предиктори ЗНВ: підвищений ТТГ з позитивними АТПО (OR=0,685; p=0,016), шкідливі звички (OR=0,350; p=0,045), відсутність прихильності до клінічного маршруту (OR=8,853; p=0,00007). Прогностична модель має AUC=0,898, коректність 83,1%, чутливість 64,3%, специфічність 91,0%.
Удосконалено алгоритм діагностики й профілактики ЗНВ шляхом інтеграції обов’язкового психодіагностичного скринінгу до протоколу. Розроблено трирівневу стратифікацію ризиків (психодіагностичні, імунологічні, ендокринні, клініко-анамнестичні показники) та індивідуалізований клінічний маршрут від планування до завершення вагітності з міждисциплінарним супроводом (КПТ, EMDR) і корекцією гормональних/аутоімунних порушень.
За 12 місяців спостереження зафіксовано достовірне зниження ПТСР і депресії в усіх групах (p<0,00001). У ІА ПТСР знизилась у 1,57 раза (з 78,23 до 50,11 бала), у ІІІ – у 2,17 раза; депресія в ІА – у 2,21 раза (з 18,97 до 8,60). Дотримання маршруту корелює з успішною вагітністю: ІА – 72,3% проти 38,5% (p=0,032); ІБ – 87,5% проти 25,0% (p=0,00013); ІІ – 84,0% проти 0% (p=0,00088). Підтверджено, що ПТСР є патогенетично незалежним чинником ризику ЗНВ, що обумовлює необхідність включення обов’язкового психодіагностичного скринінгу до алгоритму прегравідарного обстеження та перегляду клінічних стандартів ведення жінок з повторними репродуктивними втратами.
Дата реєстрації
2026-08-06
Додано/оновлено в НРАТ
2026-08-06 / 2026-09-18
