Реєстраційний номер
0826U004367, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
19-08-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Формування механізму продовольчого забезпечення в системі економічної безпеки країни
Здобувач
Гуменюк Євген Валерійович,
Керівник Бобровська Олена Юріївна
Опонент Грицишен Димитрій Олександрович
Опонент Башлай Сергій Вікторович
Рецензент Жадько Костянтин Степанович
Рецензент Корнєєв Максим Валерійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Університет митної справи та фінансів
Опис
Гуменюк Є.В. Формування механізму продовольчого забезпечення в системі економічної безпеки країни. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі знань 05 «Соціальні та поведінкові науки» за спеціальністю 051 «Економіка». – Університет митної справи та фінансів, Дніпро, 2026.
Дисертаційна робота висвітлює питання обґрунтування і розробки теоретичного та методологічного забезпечення, а також науково-методичних основ і практичних рекомендацій щодо формування механізму продовольчого забезпечення в системі економічної безпеки країни.
У першому розділі досліджено сутність поняття «продовольче забезпечення» крізь призму його еволюційної трансформації та системної інтеграції у структуру національної економічної безпеки. Доведено, що сучасне розуміння продовольчого забезпечення зазнало якісних змін. Визначено, що система продовольчого забезпечення має чітко виражену багаторівневу структуру і функціонує як динамічний комплекс шести взаємопов’язаних підсистем: виробничої, ресурсної, інфраструктурно-логістичної, ринково-економічної, соціальної та інституційно-регуляторної. Обґрунтовано підходи до систематизації детермінант і концептуальних суперечностей сучасної наукової парадигми продовольчого забезпечення. Обґрунтовано необхідність адаптації цього досвіду до умов України з метою подолання локальних деструктивних чинників. Встановлено, що сучасний науковий простір концентрується навколо п’яти макронапрямів діяльності щодо створення базису продовольчого забезпечення. Побудовано логічну модель взаємозв’язку сталого розвитку та економічної безпеки країни через механізм продовольчого забезпечення, де аграрна сфера виступає головною трансмісійною ланкою.
У другому розділі розроблено науково-методичний інструментарій комплексного оцінювання та прогнозування стійкості продовольчої системи в умовах тривалих макроекономічних шоків, воєнно-логістичних обмежень та євроінтеграційних трансформацій. Визначено, що архітектура системи продовольчої безпеки держави функціонує під впливом синергетичного тиску п’яти груп детермінант, що, в умовах економічної нестабільності, набувають кумулятивного деструктивного характеру. На основі розробки та апробації матричного аналітичного підходу із застосуванням адитивної моделі ризику локалізовано загрози «червоної зони» економічної безпеки. Проаналізовано основні наукові підходи щодо розвитку виробничої, логістичної та соціально-демографічної підсистем агропродовольчого ринку. З метою кількісної системної оцінки функціонування харчової системи на принципах парадигми сталого розвитку, побудовано та верифіковано багатофакторну регресійну модель впливу відповідних індикаторів агросектору на інтегральний індекс продовольчого забезпечення. Аргументовано авторський організаційно-економічний механізм стратегічного менеджменту агровиробників, що забезпечує якісний перехід від сировинної моделі розвитку сектору до моделі глибокої переробки з високою доданою вартістю, адаптованої до мінімізації індексу цінової волатильності та узгодженої з інституційними інструментами євроінтеграції.
У третьому розділі розроблено ключові положення визначення напрямів та практичних інструментів адаптивного регулювання агропродовольчої сфери в умовах повоєнного відновлення національної економіки під дією жорстких ресурсних і бюджетних обмежень. При цьому критично переосмислено традиційні лінійні підходи до прогнозування продовольчої безпеки та запропоновано методологічний підхід, заснований на принципі нелінійної параметричної оптимізації («траєкторія до майбутнього визначає майбутнє»), що дозволяє розраховувати параметри безпеки як цільові орієнтири розвитку системи. Шляхом декомпозиції інтегрального індексу продовольчого забезпечення за чотирма базовими факторами математично верифіковано межі «гомеостатичного плато» та виокремлено критичну, порогову й оптимальну зони функціонування системи.
Дата реєстрації
2026-08-06
Додано/оновлено в НРАТ
2026-08-06 / 2026-09-17
