Реєстраційний номер
0826U004383, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
19-08-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Підстави та динаміка формування системи місцевих податків та зборів.
Здобувач
Гаркуша Владислав Віталійович,
Керівник Кучерявенко Микола Петрович
Опонент Латковська Тамара Анатоліївна
Опонент Касьяненко Любов Михайлівна
Рецензент Котенко Артем Михайлович
Рецензент Шульга Тетяна Михайлівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Опис
Представлена робота присвячена комплексному теоретико-правовому аналізу підстав і динаміки формування системи місцевих податків та зборів, дослідженню елементів правового механізму місцевих податкових платежів, а також аналізу закордонного досвіду у сфері місцевого оподаткування. Дисертація розпочинається з аналізу повноважень органів публічної влади зі встановлення та введення місцевих податків та зборів. Окреслено підстави розмежування податків та зборів на загальнодержавні й місцеві. Так, критеріями, що розмежовують податки та збори на загальнодержавні й місцеві, є компетенція органу публічної влади, що встановлює та вводить податкові платежі, і територіальність справляння податкових платежів. При цьому, з аналізу положень Податкового кодексу України вбачається, що в Конституції України та ПК України використовується термін «встановлення» щодо загальнодержавних, так і щодо місцевих податкових платежів сільськими, селищними та міськими радами. Констатовано, що законодавець таким чином розмиває межі повноважень зі встановлення місцевих податкових платежів, що породжує неузгодженості між нормативно-правовими актами щодо компетенції органу публічної влади зі встановлення місцевих податкових платежів. Установлено доцільність розмежування понять «встановлення» та «введення» податків та зборів, відповідно до чого сільські, селищні та міські ради «вводять» місцеві податкові платежі.
Проаналізовано співвідношення повноважень Верховної Ради України та сільських, селищних і міських рад. Констатовано, що місцеві податки та збори встановлюються та вводяться в два етапи. Перший етап полягає у встановленні парламентом складу місцевих податків та зборів і передбачених ст. 7 ПК України елементів правового механізму місцевих податків та зборів у ПК України. Другий етап полягає в ухваленні сільськими, селищними та міськими радами рішень щодо введення місцевих податків та зборів у територіальних громадах. Установлено, що межі автономії повноважень сільських, селищних та міських рад визначаються законодавчими приписами. Таким чином, органи місцевого самоврядування при реалізації власних повноважень із введення місцевих податкових платежів відповідно до конституційних приписів і положень податкового законодавства зобов’язані діяти виключно в межах повноважень, передбачених законом. Доктринальні пропозиції щодо розширення меж повноважень сільських, селищних та міських рад щодо надання права останнім установлювати власні місцеві податки та збори не є виправданим і законним. У Конституції України передбачено імперативну вимогу встановлення податків та зборів виключно законом. Приписи ст. 6, 67, 92 Конституції України чітко передбачають установлення податків та зборів виключно органом законодавчої влади, що унеможливлює встановлення будь-яких інших податків, аніж тих, що передбачені законом.
У дисертації окремо зосереджено увагу на необхідності деталізації окремих правових норм у ПК України. Установлено, що п. 10.21 і п. 10.3. ст.10 ПК України потребують уточнення суб’єктного складу щодо введення місцевих податків та зборів, адже законодавець використовує узагальнене формулювання «місцеві ради», яке не має нормативного закріплення у вітчизняній нормативно-правовій базі. Водночас із системного аналізу положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» розуміється, що цим формуванням охоплюються також обласні та районні ради, які не мають повноважень щодо введення місцевих податкових платежів.
Констатовано, що підп.12.3.2. п. 12.3. ст. 12 ПК України характеризується дублюванням змісту в межах одного правового припису, а тому запропоновано викласти зазначений підпункт у такій редакції: «При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів встановлюються елементи, визначені статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, установлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору». Окрім цього, у ст. 12 ПК України не передбачено умов введення єдиного податку, що має особливості правового механізму у зв’язку зі спеціальним режимом оподаткування. Доцільним вбачається формалізувати правила введення єдиного податку, доповнивши підп.12.3.2. п. 12.3. ст. 12 ПК України таким абзацом : «При прийнятті сільськими, селищними та міськими радами рішення про введення єдиного податку встановлюються елементи, визначені главою 1 розділу XIV цього Кодексу».
В процесі аналізу ПК України встановлено, що за змістовою складовою правового регулювання місцевого оподаткування він містить правові норми як процедурного, так і матеріального характеру. Визначено, що принцип стабільності є одним із фундаментальних принципів податкового законодавства, що породжує дотримання загальноправових принципів правової визначеності та легітимних очікувань для платників і є запобіжником для належної реалізації процедурних приписів ПК України.
Дата реєстрації
2026-08-06
Додано/оновлено в НРАТ
2026-08-06 / 2026-09-07
